Іван Чиж, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України
№ 9. 19 травня 2004 року, стор. 13

Нинішній травень, позначений такими вже традиційними для працівників мас-медіа професійними святами, як Всесвітній день свободи преси та Всесвітній день телекомунікацій, запам'ятається ще й проведенням у місті Житомирі Всеукраїнської наради керівників засобів масової інформації "Суспільство, ЗМІ, держава: вектори взаємодії". У другому за роки незалежності заході такого рівня взяли участь прем'єр-міністр Віктор Янукович та віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник. Керівники мас-медіа України розглянули спектр найбільш актуальних і болючих питань діяльності вітчизняних ЗМІ, про що газета "Президентський вісник" уже інформувала читачів. Нині подаємо деякі матеріали з наради й скорочену стенограму окремих виступів її учасників.

Є всі підстави стверджувати: в інформаційній сфері останнім часом відбулися суттєві позитивні зрушення. Створено належні умови для вільного функціонування ЗМІ всіх форм власності. Громадянам України гарантовано право на свободу слова та інформацію. Цьому сприяли укази і доручення Президента України стосовно інформаційної діяльності, основоположні закони у сфері забезпечення свободи слова та функціонування ЗМІ з урахуванням вимог Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, та інших міжнародних актів.

Урядом і Держкомтелерадіо України розроблено чимало законодавчих і нормативних документів. Зокрема, Верховна Рада України у першому читанні ухвалила Концепцію національної інформаційної політики, впровадження якої стане вагомим чинником забезпечення свободи слова в країні, зростання ролі засобів масової інформації у соціально-економічному та культурному розвитку держави. Шкода лише, що минув рік, а цей законопроект так і не дочекався другого читання.

Розробляються проекти Інформаційного кодексу України і нової редакції Закону України "Про інформацію" як його складової, триває робота над проектом комплексного Закону України "Про засоби масової інформації".

Окреслюючи основні вектори взаємодії, у трикутнику "людина - влада - преса" можна виділити п'ять найважливіших напрямів. Це випливає з політики Президента, уряду України і зафіксовано в Програмі діяльності.

Перший: Людина, її права, соціальне самопочуття. Президент України Леонід Кучма у промові на урочистому зібранні на честь 12-ої річниці незалежності України наголосив, що її величність Людина повинна стати найбільшою цінністю в нашій державі не тільки в деклараціях політиків, а й у реальному житті.

У зв'язку з цим другим важливим вектором взаємодії суспільства, ЗМІ, держави - є духовність, моральність і культура. Комітет розглядає захист суспільної моралі як один із пріоритетних напрямів своєї діяльності і на виконання Закону України "Про захист суспільної моралі" активно втілює в життя план організаційних заходів. З цією метою створено Громадську експертну раду, до якої увійшли відомі діячі культури, мистецтва, науки і освіти, фахівці інформаційної сфери.

Третій вектор взаємодії - забезпечення позитивного іміджу України. Провідну роль у цьому плані мають відіграти державні й комунальні ЗМІ. Великі сподівання покладаємо на ДТРК "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення", яка з березня нинішнього року здійснює мовлення в обсязі 16 годин на добу, поширюючи свій сигнал на території 67 країн світу. Вживаються заходи щодо збільшення обсягів мовлення до 20-24 годин з охопленням території Євразії, а в перспективі - Америки й Австралії.

Важливим напрямом взаємодії суспільства, ЗМІ, держави є оперативне й об'єктивне висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це сфера діяльності державних і комунальних ЗМІ. Нагадаю: нині в Україні зареєстровано 246 державних періодичних видань (це лише 1,2 % від загальної їх кількості) та 860 комунальних (4,4 % від зареєстрованих). І спостерігається тенденція до їхнього зменшення.

Звичайно, можливості державних видань обмежені. А відсутність належної й об'єктивної інформації про роботу органів державної влади неодмінно поглиблює недовіру між суспільством і владою. Від цього програють усі, а насамперед - держава.

Крім того, окремі місцеві органи виконавчої влади ігнорують вимогу закону щодо укладення з редакціями друкованих ЗМІ угод на висвітлення їхньої діяльності незалежно від засновництва і виконання своїх зобов'язань. Наголошую: ми знайдемо важелі впливу, щоб такі угоди були підписані, це - обов'язкова вимога закону.

З метою підтримки та активізації об'єктивного висвітлення життя регіонів Комітет запропонував місцевим органам виконавчої влади запровадити заохочувальні гранти для ЗМІ всіх форм власності за окремими тематичними напрямами. Це нова й перспективна форма співпраці, адже не тільки зарубіжні гранти мають працювати в Україні.

В умовах реформування суспільства важливим четвертим вектором взаємодії держави і ЗМІ є досягнення випереджаючого інформаційного ефекту у формуванні суспільної думки.

Одним з вагомих векторів (він є п'ятим) має стати захист інформаційної безпеки та інформаційного суверенітету України, її національних інтересів. Саме таке завдання було поставлене на підсумковому засіданні колегії нашого Комітету на початку року.

По кожному з векторів урядом і Комітетом вжито невідкладні заходи щодо розвитку ЗМІ, розв'язання актуальних проблем журналістики, поліпшення соціального захисту працівників мас-медіа. Зокрема, Кабінет Міністрів затвердив Державну програму "Журналіст" на 2004-2010 роки. Впроваджується Галузева програма розвитку ЗМІ "Мала преса", яка надає реальну допомогу редакціям комунальних ЗМІ.

У 2004 році на її реалізацію передбачається використати 8 млн 306,1 тис. грн з обласних бюджетів, 18 млн 985,5 тис. грн - з районних (міських) та 818,8 тис. грн позабюджетних коштів. Загалом - 18 млн 109,2 тис. грн.

Однак на підтримку місцевої преси і поліграфічних підприємств нинішнього року в рамках програми "Мала преса" не виділено коштів з обласних бюджетів Закарпатської, Львівської, Рівненської, Чернівецької, Хмельницької й Черкаської областей. Недостатня сума виділена з обласного та районних бюджетів Сумської та деяких інших областей. У Кіровоградській області з 26 редакцій електронну пошту мають лише 14.

Значну увагу маємо приділити підготовці управлінських, журналістських і технічних кадрів для інформаційної сфери. На жаль, значну кількість творчих посад у редакціях комунальних і державних газет займають працівники без відповідної фахової освіти. Їх в Україні близько 20 тисяч. Плануємо передбачати у Держбюджеті вже з наступного року асигнування на проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для редакцій комунальних ЗМІ.

Професійному зростанню мають сприяти і засновані урядом премії імені В'ячеслава Чорновола за кращий публіцистичний доробок у галузі журналістики та імені Івана Франка - у галузі інформаційної діяльності.

Ще одна проблема - технічне оновлення поліграфічних підприємств України. Науково-дослідними інститутами розроблено нові зразки поліграфічного обладнання, зокрема й вітчизняний поліграфічний комплекс "Смарагд". Готуємо офсетний варіант цієї машини.

Щодо ситуації у сфері державного телерадіомовлення. Загалом в Україні розбудовано і введено в експлуатацію 2020 телевізійних каналів загальною потужністю 2441,54 кВт та 633 радіоканали УКХ(FM)-діапазону загальною потужністю 1055,68 кВт.

Указом Президента України фінансування програм відтепер покладено на Держкомтелерадіо України. Підготовлене й положення щодо генерального замовника на виробництво і поширення програм.

Комітет послідовно відстоює необхідність підтримки й відновлення системи дротового мовлення (на жаль, з 1995 до 2004 року вона скоротилася з 16,5 млн радіоточок до 6 млн).

Існує чимало проблемних питань, від вирішення яких значною мірою залежатиме подальший розвиток державного телерадіомовлення. Зокрема, процес визначення переможців у конкурсах на ліцензування телерадіоорганізацій не зовсім прозорий. Безумовно, визначити кращого серед тих, хто ще не розпочав мовлення, непросто, бо прийняття рішення часто ґрунтується на деклараціях претендентів, а не на реальних справах.

Враховуючи викладене, Комітет неодноразово звертався з пропозиціями хоча б узгоджувати з нами такі рішення, оскільки й оголошення конкурсу, і видача ліцензій на право мовлення, і подальший контроль за їхньою діяльністю, і державна реєстрація аудіовізуальних ЗМІ як суб'єктів інформаційної діяльності здійснюються одним і тим же позавідомчим органом. А це вже схоже на монополізм, який ніколи не сприяв задоволенню національних інтересів.

Дуже непокоїть ситуація в телерадіоефірі прикордонних територій. На жаль, частотний розподіл між нами і країнами-сусідами не на нашу користь. В ефірі Закарпаття, Прикарпаття, Буковини, Галичини, Волині значно більше іноземних програм, ніж українських. Те ж стосується й східних регіонів України. Переконаний, що ми не повинні поступатися національними інтересами. Вихід із такої ситуації - прискорене впровадження новітніх, зокрема багатоканальних технологій, розвиток цифрового мовлення, освоєння нових радіочастотних діапазонів.

З метою суттєво поліпшити матеріально-технічну базу державного телерадіомовлення Комітет підготував проект Програми науково-технічного розвитку державного телебачення і радіомовлення на 2004-2008 роки, яка охоплює практично всі ланки галузі і передбачає, зокрема, розбудову виокремлених мереж мовлення для обласних і регіональних телерадіокомпаній. Програма внесена на розгляд Кабінету Міністрів України.

Потребує унормування й діяльність Інтернет-видань, які нині працюють за межами правового поля. За основними ознаками вони належать до засобів масової інформації, а тому, вочевидь, їх потрібно належним чином і реєструвати.

Хочу наголосити й на утвердженні державного статусу української мови у ЗМІ. Більше не будемо закривати очі на будь-які порушення чинного законодавства в цьому питанні. І робитимемо це не лише тому, що Комітет є спеціально уповноваженим органом з реалізації державної мовної політики, а насамперед тому, що настав час забезпечити державній мові гідне місце в Україні.

Ще раз треба наголосити: ми - партнери. І маємо принципово реагувати на недоліки, активно підтримувати нові ідеї та починання. "Не можна збудувати словом, коли руйнуєш ділом" - нині як ніколи актуально звучить Григорій Сковорода. Безперечно, можна було б досягти набагато більше у нашому просуванні до громадянського суспільства, творенні його духовності, розбудові інформаційного простору, якби у нас домінувала справа, а не розмови навколо неї.