Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку
№ 56. 10 грудня 2004 року, стор. 7

Ситуація в корпоративному управлінні є такою, що впродовж багатьох років ми маємо такий стан, коли не можуть реалізувати свої права не тільки дрібні акціонери, а й власники великих пакетів. Конфлікт відбувається по лінії менеджмент - власники контрольних пакетів - держава, тобто між тими суб'єктами, які, володіючи пакетами, мають непропорційно багато прав. З іншого боку, існують категорії акціонерів, суттєво обмежених у своїх правах.

Шукати вихід із ситуації слід насамперед у правовій сфері. Якщо закон про акціонерні товариства прийнято не було, це означає, що влада в особі своїх вищих суб'єктів була не надто зацікавлена в прийнятті такого закону. Відтак, найперше завдання - мобілізувати і владу, й ініціаторів та націлити їх на прийняття закону.

Далі - необхідно свідомо йти на компроміс із впливовими силами. Належить проаналізувати інтереси цих сил і домовлятись - навіть у тому разі, якщо ці угоди викривлять цілісну картину, тому що інакше просто нічого не вийде. Треба розуміти, що це динамічний компроміс, тобто він постійно буде змінювати законодавство.

Нарешті, останнє: ініціаторам такого законодавства слід навчитися консолідувати зусилля його прихильників. Якщо це компроміс - значить, з одного боку - впливові сили, з іншого - невпливові сили, а отже, їм у цьому компромісі доводиться поступатися дедалі більше.

Мій прогноз такий: проект закону про акціонерні товариства парламентом таки буде затверджено (така історична тенденція). Творці цього закону обуряться тим, що з нього буде вилучено якісь дуже важливі для них положення. І це правильно. Однак цього не уникнути, тому що буде укладено компроміс між впливовими силами.