Ольга Ходос
№ 62. 31 грудня 2004 року, стор. 8

Новий рік приходить під дзвін курантів і келихів з шампанським, під шелест обгорток подарунків та шоколаду, мерехтіння кульок і вогників, у п'янкому ароматі ялинки, мандаринів та святкових страв, і кожен з нас, незалежно від віку, зажмурюючи очі, чекає свята.

Ця ніжна, чарівна і водночас дуже вольова жінка, не сподіваючись на диво, завше творила свою мрію сама, однак у душі - плекала надію на доброго Ангела, на щасливу зустріч у щасливий новорічний вечір. Мов Снігова королева з теплим серцем та золотим голосом, вона вірила і вірить у дива...

  • Пані Таїсіє, будь ласка, розкажіть про свою новорічну казку, і яким власне для Вас є новорічне свято?
  • Буквально кожного Нового року мене запитують, як я його зустрічаю... І кожного разу я, на жаль, маю розчаровувати журналістів: для артиста Новий рік - це доволі спекотний день і вечір. Робота, робота... Й це нормально. Інакше, який ти тоді артист? Це наша професія - артист створює свято, казку. Я зараз навіть не зможу точно сказати, скільки разів зустрічала Новий рік саме на сцені, з мікрофоном у руках.

Останніми роками я все ж таки відмовляюся від таких виступів - просто хочеться зустріти Новий рік в тісному родинному колі, вдома. А решта, як і раніше - десь з середини грудня до середини січня мої дні розписані похвилинно. Особливо 30 та 31 грудня. До речі, кілька років тому ми повернулися додому з концерту за десять хвилин до дванадцятої. Я навіть не встигла переодягти концертну сукню - так і сіли за стіл святкувати.

  • Яких новорічних чудес очікувала маленька дівчинка Тая, а яких очікує Таїсія вже сьогодні? А, моживо, казка здійснилась...?
  • ...Маленька дівчинка Тая мріяла стати справжньою співачкою. Відомою артисткою. Можу сказати, що казка здійснилась, і я до цього дня вірю в Діда Мороза.
  • Чи є такі традиції, які Ваша родина береже й сьогодні?

У нас це свято завжди було сімейним - за одним столом збиралася вся родина. Якихось особливих кулінарних вишуканостей на столі не було, оскільки жили, як і більшість радянських людей, просто, але моя мама завжди чудово готує. Родинним це свято залишилося й сьогодні. Ми збираємося сімейним колом за одним столом, на якому переважно українські страви плюс мандарини, які перетворилися в таку собі новорічну традицію.

  • Зазвичай дівчата на Різдво ворожать на майбутнє та нареченого. Напевно, й Ви з подругами проводили вечір за такою розвагою, а, можливо, Доля дотрималася свого слова...? Таїсіє, Ви забобонна людина?
  • Було таке діло - ворожили. Правда, я зараз й не пам'ятаю, що ми тоді нагадали... Це була насамперед гра. Але точно знаю, що свого нареченого я зустріла, й він поруч зі мною. А ось щодо забобонів... Знаєте, якихось серйозних забобонів у мене немає. Хіба, якщо чорна кішка перебігає дорогу, хочеться сказати тьфу, тьфу, тьфу (сміється).
  • Закінчується рік Мавпи. Чим він відзначився у Вашому житті, і чого Ви очікуєте від майбутнього Півня?
  • Хорошою, плідною працею запам'ятається 2004-й. Лише з Ніколаєм Басковим ми записали в цьому році дуетом три пісні, зняли чудовий, як на мою думку, спільний кліп. Добігає кінця робота над новим альбомом. Тут я можу ще довго перераховувати. Словом - це був дуже творчий рік. Велике йому спасибі. Й сподіваюся, що наступний рік буде таким же плідним. Для артиста це, мабуть, одне з найзаповітніших бажань.
  • Якщо б життя було нескінченним, і люди не лічили роки, то в яку історичну епоху Ви хотіли б жити, а, можливо, вічність віддали б улюбленому краю?

Мені дуже подобаються 30-ті роки минулого століття в Західній Європі, подобаються пісні того періоду, мода... Але це не значить, що я хотіла б перенестись у ті часи. Ні. Я дуже люблю наш з вами час, сьогоденну Україну. Жити зараз в нашій країні - значить бути свідком дива. Я вдячна Богу: що він подарував мені це щастя.

  • Ви, можливо, хотіли б сказати те, про що журналісти ну ніяк не запитають? Пані Таїсіє, серед наших читачів, безперечно, є люди, які дуже Вас люблять, і очікують від Вас передноворічних теплих слів...
  • Ви абсолютно праві - щодо цих свят усі ставлять однакові запитання і жодного року журналісти ніяк не запитають про головне. Про що саме? Не скажу! Самі здогадайтесь. А читачам хочу побажати МИРУ. Справжнього миру та злагоди. Любові! Щастя всім дітям! З Новим роком! З Різдвом Христовим!
Легендарные блокноты и ежедневники молескин есть у нас!