Іван Камінь
N 50. 19 листопада 2004 року, стор. 7

Ми звикли до свят, які вшановують Господа, його матір, святих мучеників за віру, праведників. Друга половина листопада характерна особливим для України святом - Собором святого Архангела Михаїла й усіх Ангелів. Свято Михайла, як в народі його скорочено називають, особливе.

Ангели в людському житті - це поводирі та захисники, святі посланники Бога, які ставали явними лише у випадках особливих. Читаючи Старий Завіт, ми зустрічаємо ангелів, які допомагають пророкам. Відкриваємо Новий Завіт - тут теж зустрічаємо безтілесних істот, які беруть активну участь у житті євангельських персонажів. Хто ж вони?

Усі ангели за своїм статусом діляться на дев'ять хорів або ступенів досконалості: Серафими, Херувими, Престоли, Господства, Сили, Власті, Начала, Архангели, Ангели.

Найближче до Божого престола розташовані Серафими, за ними йдуть Херувими, які відзначаються великою силою пізнання. Престоли мають ту ласку, що Бог наче спирається на них і видає через них свої присуди. Завдання Господств - володіти нижчими хорами Ангелів і тримати їх у підданстві. Сили одержали назву від особливої сили служити безперервно Богові й частіше від інших творити чудеса. Власті мають назву від влади, що її одержали проти диявола і його слуг. Начала є провідниками нижчих Ангелів, а також опікунами земних держав. Завдання Архангелів - висловлювати людям пророцтва, берегти їх і вести дорогою побожного життя.

Церква на прикладі ангелів теж показує, до чого може призвести гординя та нешанування Творця. Мова йде про першого ангела, створеного Богом найдосконалішим. Як стверджує Біблія, найвищий ангел, що звався Денниця, тобто перший, позаздрив славі Божій, забажав сам стати, як Бог, і бути незалежним від Творця. Він загордився, став противитися Богові, зненавидів його, зробився непокірним та злим. За це він дістав назву "диявол", що означає обмовник, наклепник. Деякі теологи стверджують, що цей ангел мав спочатку ім'я Сатанаель, що значить "перший Божий", бо на гебрейській мові Бог зветься Еллогім. Звідси старші ангели на кінці своїх імен мають "ель", тобто Бог. Наприклад, Миха-ель, Гаври-ель. В перекладі на українську, приставка "ель" отримує транскрипцію "іл"("їл"). Тобто Михаїл, Гавриїл тощо. Так от, коли Сатанаель став ворогом Творцю, ім'я Боже "ель" у нього було відібране, і він став зватися Сатана. Як дух сильної волі він також вплинув на підлеглих собі ангелів. Вони стали на сторону Диявола-Сатани, теж перестали підкорятися Богові, обмовляти його. Зрадивши Бога, Диявол-Сатана оголосив Творцеві війну і тоді на захист Бога, правди та добра піднялися ангели, які не підкорилися злу. Очолив небесне воїнство Архистратиг Михаїл. Він та інші ангели з вигуками імені Божого "Хто як Бог!" кинулися проти злих ангелів і скинули їх у безодню, де ті утворили свою державу й поклялися вічно руйнувати все те добро, яке творить Бог.

В оповіді про цю велику боротьбу Добра зі Злом, Святий Іоанн згадує на першому місці Святого Михаїла. Це єврейське ім'я - Мі-ка-ель - означає "Хто як Бог", тобто це той вигук, яким були повалені павші ангели Диявола. У Святому Письмі є ще інші три згадки про Архангела Михаїла. На їхній основі більшість християнських богословів вважає, що хоч Святий Михаїл був тільки ангелом нижчого ступеня, проте він став начальником - архистратигом і очолює ангельське воїнство, котре стоїть на захисті Добра, яке творить Бог. Звідси його покровительство над воїнами, військом, державами.

Шанування Святого Архангела Михаїла християнською церквою відноситься в далеку давнину і сягає ще апостольських часів. Щодо Київської Русі, то деякі історики згадують як історичний факт завезення культу Архангела Михаїла з Константинополя. Річ у тім, що Архангел Михаїл був покровителем міста Константинополя, столиці православної Візантійської імперії. Прийнявши християнство від Візантії і хрестившись у Херсонесі в православному обряді, князь Володимир привіз до Києва перші ікони й хоругви. На частині з них було зображено і Архангела Михаїла з вогняним мечем. Приймаючи релігійну спадковість, Володимир перейняв і ангельське покровительство від Константинополя для Києва. Архангел Михаїл з перших днів запровадження християнства на Русі стає заступником, духовним захисником Києва, всієї Держави Володимира, її князя та війська.

З історичних джерел також відомо, що цей культ був поширеним на Русі і після Володимира.

Пізніше Архангел Михаїл стає патроном запорозького козацтва. Образ святого часто використовується на знаменах козацьких полків та сотень. Під час Визвольної війни Богдана Хмельницького хоругва з ликом архистратига Михаїла стає найвищим символом усієї Української держави, вибореною звитягами повсталого народу.

Герб із зображенням святого залишився емблемою Києва і після приєднання України до Росії. Цікаво, що традиція від Києва розповсюдилася на всю Україну. Зображення архистратига ми зустрічаємо на гербах інших міст: Василькова, Гадяча, Канева, Таращі, Черкас, Чигирина. На початку ХХ сторіччя Святого Михаїла, як національний символ, прийняли і в Галичині.

Під час боротьби з релігією методично винищувалися всі зображення з Архангелом. Єдине з них, що дивом збереглося на постаменті пам'ятника Святому Володимиру, донесло до наших часів славу київського герба.

Сімдесят шість років наше славне місто не мало змоги використовувати свій освячений тисячолітньою традицією герб. Та торжество справедливості настало - 18 квітня 1995 року сесія Київради ухвалила рішення про відновлення міського герба, головним елементом якого є зображення Святого архистратига Михаїла. І хай хто що говорить, але з відновленням традиції відроджується й Київ - сяють банями відбудовані собори, серед яких найпишніший - Михайлівський Золотоверхий. Столиця розбудовується, розквітає, впевнено прямує у свої нові тисячоліття. І чи не з благословення його небесного патрона?