Володимир Галаур, Харківська область
N 39. 13 жовтня 2004 року, стор. 6

Зерно добірне покладеш у ґрунт - віддячить нива щедрим урожаєм, яке коріння - таке й насіння - ці приказки споконвіку констатували хліборобську мудрість. Однак не всі застосовують на практиці подібні господарські закони. Такий висновок можна зробити після розмови щодо основних напрямів підвищення урожайності озимих зернових культур з провідними науковцями Інституту рослинництва імені В. Юр'єва. І посівний матеріал, і родючість ґрунтів, і затрати праці - далеко не всі чинники, що гарантують високі врожаї...

Господарства Харківської області намолотили цьогоріч понад 2 млн т ранніх зернових, і це, зрозуміло, не лише завдяки сприятливим погодним умовам. Безперечним у регіоні став і вплив на підвищення урожайності факторів сорту. Хороший результат дає впровадження інтенсивних технологій та жорстке дотримання технологічної дисципліни в поєднанні з науковим супроводом та підтримкою аграріїв з боку держави.

Саме Харківська область, де зосереджені значний науковий потенціал та селекційні й насінницькі установи, є прикладом співпраці науки та агропромислового виробництва. І саме на Слобожанщині - у деяких господарствах Первомайського та Кегичівського районів - урожайність зернових нинішнього року перевищила 100 ц/га. І це за умов, що багато з них змушені були проводити сівбу із значними відхиленнями від науково обґрунтованих вимог та ще й насінням, яке не завжди можна було визнати високоякісним та рекомендованим для зазначеної зони.

Про чинники, від яких залежатиме виробництво зерна у 2005 році, нашому кореспондентові розповіли директор Інституту рослинництва імені В. Юр'єва УААН, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН Віктор Кириченко та заступник керівника Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області, кандидат сільськогосподарських наук Віктор Тимчук.

  • Зупинюся насамперед на сприятливих для проведення осіннього комплексу робіт факторах, - говорить Віктор Кириченко. - Це, безумовно, достатні запаси вологи в ґрунті та відповідна температура. Нині ми маємо змогу вибирати найкращі сорти озимих культур. За даними обласного центру експертизи сортів багато з них стабільно реалізують потенціал в наших умовах, забезпечуючи врожайність 50 ц/га упродовж трьох останніх років. Це Українка одеська, Любава одеська, Ніконія, Селянка, Миронівська-27, Миронівська-28, Харківська-96, Харківська-105, Харус та ін. А серед перспективних сортів слід відзначити Володарку - 59,9 ц/га, Спалах - 57, Єрмак - 55,2 ц/га. Кращі сорти тритикале забезпечують урожайність понад 60 ц/га: Амфідиплоїд-52 та Амфідиплоїд-42. Урожайність сортів озимого жита становить близько 50 ц/га, а першого вітчизняного гібрида Первістка - всі 70 ц/га.
  • Сорт є важливою складовою технології, - долучається до розмови Віктор Тимчук, - але без дотримання технологічного процесу він не зможе реалізувати свій продуктивний та якісний потенціали. Тому ми, на жаль, маємо значний розрив між потенційною і реальною врожайністю культур тих чи інших сортів.

Важливою складовою є також насіннєвий матеріал. Ми розглядаємо всі ці чинники як єдиний комплекс, спрямований на сталу реалізацію високого рівня продуктивності та якості селекційних розробок.

Нинішній сільськогосподарський рік - досить складний і водночас показовий. Адже ті господарства, де було дотримано всіх технологічних параметрів, заклали добре підґрунтя для майбутнього врожаю, підготували якісне насіння та створили страхові фонди.

На цьому, власне, й вичерпується перелік сприятливих факторів. До факторів, які негативно впливають на роботу сільгосппідприємств, насамперед слід віднести недотримання системи сівозмін. Як, до речі, і якості підготовки площ під паром. Не всі виробники керуються встановленими науково обґрунтованими нормами, відповідно до яких питома вага зайнятих парів у структурі попередників в області повинна становити 68 %. При цьому озимі зернові культури мають займати 70-75 % посівних площ з кращими попередниками. Принагідно нагадаю, що вирощування після стернових попередників потребує додаткового вкладання 350 грн/га, і це в той час, коли коштів і так не вистачає.

Не можна не відзначити і зменшення площ, зайнятих горохом, а він якраз і є одним з кращих попередників зернових і до того ж джерелом рослинного білка. Парадокс ще й у тому, що господарства багатьох регіонів України хочуть придбати у нас насіння харківських вусатих сортів гороху.

Цьогоріч значно зросла забур'яненість полів, що може стати серйозною проблемою в 2005 році.

  • Досі, на щастя, від контрольно-насіннєвої служби не надходило жодних сигналів про загрозливе становище щодо якості насіння, - продовжує тему Віктор Кириченко. - Це значною мірою свідчить про впорядкування діяльності виробників насіння і садивного матеріалу. Цієї осені в області почне працювати ще один насіннєвий завод.

Для вирощування на полях Слобожанщини рекомендовано 11 сортів озимої пшениці, а 12 визнано перспективними.

До суто технологічних проблем вирощування зернових долучаються ще й економічні. Зерновиробництво стало дорожчим, зокрема й внаслідок збільшення вартості енергоносіїв. А це зумовлює зростання ролі сорту та технологій для отримання конкурентоспроможної продукції. За таких умов необхідно використовувати апробовані сорти, які в нашій зоні мають високу продуктивність, якість і зимостійкість. Адже сувора зима досить характерна для Харківщини. Краще вибирати сорти з рівнем морозостійкості 7-8 балів за 9-бальною шкалою. До речі, Інститут рослинництва є відомим центром з визначення зимостійкості озимих культур. Тож ми маємо всі можливості зважено рекомендувати для вирощування в регіоні кращі сорти озимих культур.

  • Крім того, - вважає Віктор Тимчук, - в регіоні постійно з'являються неперевірені сорти-одноденки. Господарники повинні спиратися на достовірну наукову інформацію, а не на рекламу. Як приклад можна навести дані державного випробування сортів озимого тритикале, яким приписували надзвичайну якість. Насправді ж Розівська-6 та Розівська-10 поступаються за урожайністю сорту озимого тритикале Ладне, а також сортам озимої пшениці Харус, Одеська-267 та ін. Широко розрекламована Житниця поступається сорту Гарне на 7,7 ц/га. На 2004 рік жодного сорту озимого тритикале Розівської дослідної станції не внесено до державного реєстру сортів рослин, рекомендованих до вирощування в Україні, та не визнано перспективним.
  • Нинішнього року ми маємо ще й досить складний фітосанітарний стан озимих культур, - підсумовує Віктор Кириченко. - Екстремальні погодні умови стали причиною численних хвороб зернових колосових культур.

Результати аналізу насіння озимої пшениці показують, що залежно від строку і способу збирання зараженість становить від 2-20 %, а пошкодженість шкідниками - 1,1-5,9 %, частка щуплого насіння у пробах - близько 40 %. Тому якості насіння необхідно приділяти особливу увагу, не забуваючи про те, що використання непротруєного зерна з урахуванням специфіки фітосанітарного стану в регіоні не дозволяється.