Соціальне, політичне й гуманітарне замовлення суспільства

Валерій Іваськів
№ 34. 24 вересня 2004 року, стор. 4

На офіційному рівні активні дискусії навколо поняття "середній клас" розгорнулися після Послання Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки". У цьому документі глава держави вперше поставив завдання перед виконавчою владою: "Справа великої політичної, економічної та соціальної ваги - зміцнення позицій середнього класу, питому вагу якого треба довести в наступному десятиріччі не менш як до 45-50% від загальної кількості населення, одночасно скоротивши частку людей з доходами, нижчими за прожитковий мінімум". Цього року у черговому Посланні до Верховної Ради, у виступі на недавній науково-практичній конференції зі сталого розвитку Президент знову наголошував на важливості збільшення "ваги" середнього класу у нашому суспільстві.

Потенційно середній клас - майбутнє держави. Чи існує він в Україні? За усталеним визначенням, середнім класом називають соціальну групу, що має такі характеристики: певний рівень доходів, володіння нерухомістю, наявність своєї справи, високий рівень професійної освіти і кваліфікації, відносна задоволеність статусом, помірний політичний консерватизм, зацікавленість у підтримці соціального порядку і стабільності, суб'єктивна ідентифікація себе із середнім класом.

Деякі штрихи до портрета українського представника середнього класу. Живе він, зазвичай, у столиці або великому місті економічно розвинутого регіону (Харкові, Дніпропетровську, Львові, Кривому Розі, Запоріжжі або Одесі), має 30-40 років. Причому до цієї категорії відносять переважно чоловіків з вищою освітою, менеджерів середньої або вищої ланки, які, наприклад, працюють у сфері фінансів, торгівлі або харчовій галузі. Більшість з них змогла "вибитися в люди" завдяки додатковому заробітку. У таких представників середнього класу є певні заощадження у межах $1,5-10 тис. на родину. Причому значну частину своїх коштів вони зберігають готівкою у валюті, близько 10-15 % - на депозитах у банках. До цієї категорії можна віднести й державних службовців високого рангу.

За формальними ознаками багатьох українців, особливо мешканців міст, можна віднести до середнього класу. Скажімо, людина має квартиру вартістю $20-50 тис. За західними мірками, це пряма ознака приналежності її до середнього класу. У той же час вона отримує мізерну заробітну плату та ще й із затримками. Наприклад, якщо українець має середню місячну зарплату 1200 грн і більше, то його можна зарахувати до українського середнього класу.

Наявність сучасних престижних і дорогих предметів тривалого користування також розглядається як одна з ознак приналежності до середнього класу. В

Україні престижними предметами вважаються комп'ютер, дорога імпортна побутова техніка, сучасні засоби зв'язку (факс, мобільний телефон) та власний автотранспорт на ходу, дорогими - нова іномарка, яхта або катер, новий трактор (для фермерських господарств). Ознакою

українського середнього класу прийнято вважати і наявність будь-якого іншого житла (дача, котедж, друга квартира) або іншої нерухомості (гараж, ділянка землі площею більше 6-ти соток).

Як і в розвинутих країнах Заходу, чимало представників українського середнього класу зайняті у сфері послуг (роздрібній торгівлі, готельному господарстві, мережі ресторанів, кафе), на підприємствах побутового обслуговування (у ремонтних майстернях, ательє), а також у сфері медичних та освітніх послуг. Крім того, представники середнього класу працюють і у виробничій сфері.

З точки зору доходів домогосподарств фінансове становище переважної частини українського середнього класу вкрай жалюгідне. Згідно з даними опитування 1800 осіб в усіх регіонах країни, що проводив дослідницький центр "Соціс" разом з Інститутом соціології Академії наук України, середній розмір заробітної плати в Україні в доларовому еквіваленті в 1994 році становив $42, через 10 років - лише $45. Як бачимо, за десять років ситуація кардинально не змінилася. Як зазначає заступник директора центру "Соціс" Олександр Стегній, український середній клас нечисленний, межі його окреслити складно: вони розмиті.

Становлення середнього класу, за словами Президента України, передбачає перехід до нової моделі споживання, тобто таких стандартів, які забезпечуватимуть гідний рівень життя і стимулюватимуть розвиток внутрішнього ринку, трудової та підприємницької активності населення. Це, зокрема, якісне житло, висока забезпеченість предметами тривалого користування, наявність автомобіля, доступність якісних медичних та побутових послуг, освіти тощо. Збільшення прошарку середнього класу відбуватиметься завдяки зростанню кількості власників нерухомого майна, земельних ділянок і акцій, прискореному розвитку малого та середнього бізнесу, фермерських господарств, законодавчому захисту інтелектуальної власності і зміцненню на цій основі соціальних позицій та доходів представників науково-технічної інтелігенції, діячів культури та освіти, фахівців середньої ланки управління, фінансистів та менеджерів.

З усіх верств населення середній клас об'єктивно найбільш зацікавлений у поступальному розвитку суспільства, є базовим для його прогресу. Цінності його зрозумілі: справедливість, рівноправність, демократія, соціальний захист незаможних. Саме він є благодатним середовищем для народження багатьох плідних ідей. Формування середнього класу в Україні - соціальне, політичне й гуманітарне замовлення суспільства. Збільшення ж його прошарку можна стимулювати лише на рівні державної політики.