Людмила Нежаєва, Київ
N 55. 8 грудня 2004 року, стор. 7

Омолодження організму, про яке людство мріє з незапам'ятних часів, можливе, причому без будь-якої містики - запевняють українські вчені і пов'язують цей процес з так званими стовбурними клітинами. Стовбурні клітини - термін, який став фактично ключовим у природничих науках, що стрімко розвиваються, - медицині, клітинній біології. Відкриття тут з'являються одне за одним, вселяючи в людей дедалі більше надій на зцілення від багатьох важких недуг і продовження терміну активного повноцінного життя. На цьому аспекті зосереджує увагу президент Академії медичних наук, директор Інституту урології, Герой України Олександр ВОЗІАНОВ.

Для тих, хто не знається на медичних термінах, робимо пояснення: стовбурні клітини є тією основою, з якої розвивається "дерево" людського організму. На ранніх стадіях розвитку людський зародок повністю складається із стовбурних недиференційованих клітин. Пізніше починаються періоди їх диференціації, згодом з таких клітин утворюються всі органи і тканини. У дорослому організмі ці клітини у невеликих кількостях містяться в крові і кістковому мозку, ще менше їх в інших органах і тканинах. Оскільки стовбурні клітини можуть перетворюватися на будь-які клітини абсолютно різних органів, то вони беруть на себе роль своєрідної "швидкої допомоги". Якщо трапляються десь неполадки - стовбурні клітини прямують туди і, перетворюючись на клітини ушкодженого органу, сприяють відновленню його функції. З віком кількість стовбурних клітин у людському організмі зменшується і, відповідно, знижуються відновні можливості.

Такі механізми діють в умовах природного функціонування організму. А йдеться про те, щоб створити штучно діючі медичні засоби, які б працювали "за вказівкою" фахівців. І, треба сказати, вже отримано приголомшливі результати. Список тяжких і навіть смертельних захворювань, для лікування яких успішно застосовувалися стовбурні клітини, дуже довгий. Це онкологічні й неонкологічні захворювання крові, розлади обміну речовин та імунної системи, серцеві захворювання, хвороби печінки, кліткових і м'язових тканин. Кожен день приносить нову інформацію про успішну роботу вчених у різних країнах і нові відкриття в цій галузі: сліпій людині виростили око, шкіряні покриви відтворюють метрами, йде активний наступ на такі тяжкі недуги, як хвороби Паркінсона і Альцгеймера, що викликаються дегенерацією нервових клітин.

Треба зауважити, що при цьому вже вирішено одне з головних медичних питань, яке останнім часом дуже турбувало вчених, - в який спосіб отримувати стовбурні клітини? Відповідь виявилася досить простою: дорослий організм можна буде лікувати за допомогою його власних ресурсів, не використовуючи заради стовбурних клітин ембріони. Уже зараз існують кріобанки, де в глибокому заморожуванні до слушного часу зберігаються клітини тієї чи іншої людини (часто це кров з пуповини під час пологів), з яких потім, років через 15-20 (або раніше, коли розроблять технології), можна буде виростити нові органи - серце, печінку, нирки... При цьому сама собою відійде проблема сумісності тканин. Це не донорські органи, а свої власні, всього лише вирощені в штучних умовах. Фантастика! Але перспективи медицини вимальовуються саме такі. Навіщо оперувати хворе серце, коли можна виростити нове й здорове?

  • В усьому світі на такі дослідження виділяються величезні кошти. Коли в Сполучених Штатах Америки, наприклад, обговорювалася тема їх фінансування, із залу, в якому сиділи дуже багаті ділові люди, надійшло таке запитання: "Колишні радянські лідери - Молотов, Будьонний, Каганович та інші - жили в постійному стресі, адже вони мали безліч причин, щоб побоюватися за своє життя і здоров'я. Проте багато хто з них благополучно дожив до глибокої старості й помер у віці 90 або й більше років. Їм робили щось для продовження життя?" Відповідь "так!" найбільше переконала всіх присутніх. Сьогодні в США бюджетні видатки на ці дослідження навіть перевершують витрати на вивчення космосу, - сказав академік.

А що ж в Україні? Вітчизняні вчені вже понад 70 років займаються подібними дослідженнями. Існували часи, коли вони взагалі за рівнем розробок ішли "попереду планети всієї". В інших країнах раніше це було неможливим передусім через релігійні вірування та відсутність матеріалу для вивчення. На той час матеріалом для експериментів слугували виділені ембріони після численних абортів, незаборонених в колишньому Союзі. Пересаджені клітини зародкових тканин давали надзвичайно сильний позитивний ефект оздоровлення. Але відтоді багато води збігло. Вже довгі роки Олександр Возіанов разом з провідними вченими-генетиками намагається створити Інститут медичної генетики, який займався б саме питанням стовбурних клітин. А завдання, підкреслив учений, і нині ще не вирішене.

  • Хоч потрібно для цього не так уже й багато: рішення Кабміну, приміщення, обладнання і заробітну плату нашим професорам, які, на щастя, сьогодні ще не виїхали з країни шукати кращої долі, - сказав президент Академії медичних наук України.

Хочете прожити до 150 років? Ваше бажання - здійсненне. Те, що здавалося практично неможливим, утопічним, сьогодні - реальність. Людина може жити до 100-150 років як мінімум. Наука досі ніколи не мала таких можливостей. Відкриття в галузі клітинної біології хоч і відомі широкому загалу завдяки засобам масової інформації (наукові журнали, Інтернет), але повторити чужі експерименти в лабораторних умовах практично неможливо, підкреслив Олександр Возіанов. У публікаціях відтворюється лише частина відомостей, тоді як "маленький ключик від потайних дверцят" залишається схованим. Тому в такому надзвичайно важливому напрямі науки, як вивчення стовбурних ембріональних клітин, не можна сподіватися на чужого дядечка, треба прокладати шлях самим. Торжество життя на Землі того варте.

Институт урологии Киев советует обращаться к врачу, как только появляются первые симптомы болезни.