Степан Гуртовий
№ 14. 23 червня 2004 року, стор. 6

Нещодавно Віктор Ющенко дав інтерв'ю своїй газеті "Без цензури". У заголовку фігурувала його досить претензійна заява: "Я маю програму дій". Звичайно, підконтрольне "Нашій Україні" і за своєю ідеологією недалеке від пересічного самвидатовського листка "безцензурне" видання має вкрай обмежене коло читачів. Та навіть це не виключає можливості прочитання інтерв'ю випадковою людиною, яка, в силу різних причин, ще не знає, що стосовно більшості питань судження пана Ющенка потрібно, що називається, ділити на десять. Я спробував проаналізувати це інтерв'ю, з метою допомогти читачам правильно зорієнтуватися в "безцензурних" думках лідера "НУ".

У першому запитанні кореспондент хотів з'ясувати, як Віктор Андрійович відноситься до підвищення цін на бензин, і що, на його думку, потрібно робити, аби нормалізувати ситуацію. Віктор Андрійович буквально з першої фрази видав таке, суть чого хоча й не розумієш одразу, зате потім довго не можеш позбавитися від посмішки на обличчі: "Необхідно повернути ефективне ринкове керування, розв'язати проблему щодо пропозиції нафти на внутрішньому ринку. Тільки так можна знизити ціни". Що ж виходить: ціни на бензин, які підвищилися, - це питання попиту та пропозиції, яке виникло в країні. Аби його вирішити, потрібно, за словами Віктора Андрійовича, "розв'язати проблему щодо пропозиції на внутрішньому ринку". Тобто для того, щоб розв'язати проблему потрібно... розв'язати цю проблему. Браво! Настільки геніальну економічну формулу можна залюбки поставити на один щабель із невмирущим виразом Брежнєва про те, що економіка має бути економною.

Далі Віктор Андрійович розмірковує: "Також потрібно говорити про нафтопровід Одеса-Броди, що стоїть порожній два роки. Він, за найскромнішими підрахунками, міг би наситити внутрішній ринок України ще як мінімум двома мільйонами тонн сирої нафти з інших енергетичних регіонів, перш за все з Казахстану". Невже Віктор Андрійович, людина, що очолювала уряд, не розуміє тієї простої істини, що Одеса-Броди - це не джерело нафти, не родовище, а лише інструмент для транспортування. А Казахстан - це не безхозні поля нафтових скважин, з яких може черпати кожен, кому не ліньки. Це насамперед держава, яка або продає свою нафту іншим країнам, або їм відмовляє. Що значить "трубопровід може наситити ринок казахською нафтою"? А чи запитав пан Ющенко в тих же казахів, чи згодні вони з нами торгувати? І чому саме в казахів? По-моєму, Одеса-Броди має до сировини із Середньої Азії таке ж відношення, як і до близькосхідного або іншого. Адже цей нафтопровід, по суті - внутрішня технологічна перемичка між двома транзитними нафтотранспортними системами - "Дружба" і "Придніпровські магістральні нафтопроводи". Ця труба не виходить за межі України. Тому вже ніяк не назвеш коректним твердження, що за допомогою цієї труби хтось якось може "наситити внутрішній ринок".

Можна лише ганяти цю саму нафту в межах країни. Але ж це не розв'язання проблеми закупівлі й виробництва бензину, ціни на який високі і їх треба збивати, як пропонує Ющенко, за допомогою ринкових механізмів. Де в його висновках цей самий ринковий механізм, між якими словами й фразами він сховався? Чи його потрібно шукати серед рядків? У цьому випадку можна сказати, що Ющенко відмінний конспіратор і примудряється кажучи - мовчати.

Наступна мудрість відноситься до питання бюджету. Ющенко вважає, що "так звана більшість разом з урядом прийняла такий бюджет, у доходній частині якого не враховано 10 мільярдів гривень, що вже цього року мали піти на підвищення зарплат і пенсій". І тут шановний інтерв'юєр, на жаль, не відзначається логікою навіть на побутовому рівні. Адже навіть якщо гіпотетично уявити, що у доходній частині бюджету за якихось причин не було враховано визначену суму, то звідкіля відомо, що саме вона повинна була піти на пенсії і зарплати? Адже пенсії і зарплати - це витрати. А вони, як відомо, плануються потім, після того, як будуть підбиті й підраховані доходи.

З подібним успіхом можна заявити, що ці гіпотетичні 10 мільярдів не пішли на розвиток космічних технологій або на фінансування досліджень в Арктиці. І взагалі, яка різниця, на фінансування чого не пішли ті або інші гіпотетичні суми, якщо їх все одно не підраховано в доход. Схоже, тут Віктор Андрійович свідомо намагається маргіналізувати питання. Якщо він, що називається, з калькулятором у руках може довести факт невнесення в доходну частину зібраних податковою адміністрацією коштів (у чому є дуже великі підстави сумніватися), то йому в такому випадку потрібно вже по цьому факту ініціювати розгляд в парламенті, шукати й знаходити винних, притягувати їх до відповідальності і таке інше. Тоді це буде спір на рівних. Одна група фінансистів буде полемізувати з другою групою фінансистів. Обидві, швидше за все, посилатимуться на об'єктивні методики підрахунків, і обидві, швидше за все, виглядатимуть переконливо у своїх доказах. А як же тоді з політикою?

До чого призивати, якими словами апелювати до потенційного електорату, що у масі своїй недостатньо обізнаний із методиками підрахунку бюджетних доходів і тому не може бути корисний панові Ющенку в його політичних ігрищах. А так - усе просто: прокричав про те, що уряд не дає грошей на пенсії, і - чекай полум'яних оплесків з боку народу.

Цікаво, що проблему пенсій Віктор Андрійович порушив у своєму інтерв'ю кілька разів. Заявивши про те, що уряд "не врахував 10 мільярдів", він через деякий час продовжив: "Ми вважаємо, що ці гроші повинні піти на підвищення зарплат і пенсій уже сьогодні". А після того як кореспондент попросила прокоментувати інформацію про те, що уряд вже сам обіцяє підняти ті ж пенсії і стипендії, Ющенко раптом заявив, що якщо уряд "піде на підвищення пенсій і зарплат, це буде політичний хабар виборцям".

Ось тут уже зовсім складно зрозуміти хід думок шановного лідера "Нашої України". То Ви, Вікторе Андрійовичу, за підвищення рівня життя народу, або все ж таки проти? Якщо для вас підвищення зарплат - це подачка і хабар - то навіщо тоді ця політична істерика з "неврахованими" мільярдами?

Загалом, шановний пане Ющенко, я б і радий продовжити полемізувати з Вами, та відчуваю, що Ви й самі краще справитеся з... самим собою. Для чого заганяти Вас у куток, - Ви й самі опинитеся в ньому по своїй волі. І якщо без опонентів, то відшмагаєте самого себе набагато швидше, болючіше й видовищніше.