Любов Жаркова
N 45. 3 листопада 2004 року, стор. 7

Уважний читач, певно, помітив, що "Президентський вісник" публікує чимало досить проблемних і критичних матеріалів про різні негаразди в житті окремих людей, громад, галузей господарювання. Критики не любить ніхто - така вже людська природа. Однак сприймають її по-різному: для одних це - привід, навіть стимул до вдосконалення, для інших - образа за "заплямований мундир". Такими ж різними (і за формою, й за змістом) є і відповіді-реагування на критичні публікації: це й конкретні розповіді про те, як усуваються недоліки, й розмірковування на тему: "що повинні зробити (для людини, села, підприємства) держава, уряд й усі інші, "хто вище", й обіцянки-цяцянки та хитрування-мудрування, гарними словами замасковані. От що-що, а відписки "творити" наші чиновники навчилися добре...

Закон залишається "за бортом"

"Президентський вісник" у N 19 від 8 липня опублікував критичний матеріал "Коли закон "за бортом".

У ньому йшлося про проблеми водосховищ Дніпровського каскаду (порушення правил рибальства, зменшення об'єму вилову риби та скорочення нерестовищ тощо). На публікацію оперативно відгукнувся Головний державний інспектор України з охорони навколишнього середовища Г. Пуга. Він не лише визнав критику газети справедливою, а й додав: "Міністерство поділяє Вашу стурбованість з питання зменшення рибних запасів на водоймах України і вдячне за небайдуже ставлення до цієї проблеми".

Про те, що багато бід на водосховищах породжено інтенсивним будівництвом на акваторії водойм і в прибережній захисній смузі, Г. Пуга згадує лише побіжно. Значно більше уваги приділяє боротьбі з браконьєрством (робити це, зрозуміло, простіше).

"Нинішнього року держуправління екології та природних ресурсів у Київській та Черкаській областях у період весняно-літньої заборони на вилов риби під час нересту брали активну участь у боротьбі з браконьєрством на Канівському та Кременчуцькому водосховищах. Проведено 254 рейди, під час яких виявлено 192 порушення. Складено 129 протоколів про адміністративні правопорушення, 41 справу передано для розгляду до судових органів. Нараховано і пред'явлено збитків за заподіяну рибним ресурсам шкоду на суму 7192 грн. Вилучено 1194 одиниць і заборонених знарядь лову, 5 плавзасобів та 463 кілограми риби. По 5 справах матеріали передано до слідчих органів для притягнення браконьєрів до кримінальної відповідальності".

Головний державний інспектор вважає, що існуючі механізми здійснення державного контролю та регулювання у цій галузі потребують вдосконалення.

Він, зокрема, сам обурюється тим, що "органи рибоохорони в одній особі здійснюють функції державного регулювання використання водних живих ресурсів (визначають їх запаси, видають дозволи на лов, закривають чи відкривають водойми для такого лову тощо) і водночас здійснюють державний контроль за їх використанням, тобто самі себе контролюють".

На думку Г. Пуги, ситуацію значно й одразу поліпшила б зміна підпорядкування органів рибоохорони (Головрибводу) - введення їх до єдиної державної контролюючої системи за використанням природних ресурсів, тобто до Мінприроди України.

Г. Пуга згадує (також побіжно), що проблеми водосховищ пояснюються недосконалістю чинного законодавства, проте не зазначає, наскільки активно й наполегливо Міністерство охорони навколишнього природного середовища прагне змінити закони, що опинилися "за бортом", зокрема й щодо забудови у прибережних захисних смугах. Тому незрозуміло, чи дуже зміниться ситуація на водоймах Дніпровського каскаду після того, коли вдасться навіть виловити й перевиховати всіх браконьєрів.

І в Яру вже ХХІ століття

У N 12 "Президентського вісника" від 7 липня була опублікована стаття "В якому столітті ми живемо?".

Мешканці селища Яр у передмісті Полтави, розповідалось у ній, потерпають через відсутність газу, телефонного зв'язку, вуличного освітлення, а також бездоріжжя, погане транспортне сполучення.

На публікацію надійшла відповідь від Полтавської міської ради. У селищі, пишуть нам, відбулося чимало змін. Проведено інвентаризацію будівництва на спеціально виділених земельних ділянках. Від газопроводу високого тиску через трасу Київ-Харків прокладено магістральний газопровід через усе селище Яр. Крім цього, для газифікації вулиць та безпосередньо будинків споруджено підвідні газопроводи, інші необхідні об'єкти. Вони вже випробувані, здані в експлуатацію та передані на баланс ВАТ "Полтавагаз".

Місцеві жителі утворили п'ятнадцять об'єднань забудовників, які за власні кошти газифікували 181 оселю. Крім того, за рахунок коштів місцевих бюджетів розпочато будівництво вуличного газопроводу низького тиску завдовжки 300 м.

З мікрорайону "Половки" проведено водогін, який забезпечує питною водою все селище.

Завершено роботи з телефонізації 79 осель.

Мережі водогону, каналізації, електрокабелю, телефонізації, газифікації були прокладені й побудовані за рахунок колективів мешканців певних вулиць і експлуатуються ними.

На центральних вулицях уже з'явилось освітлення, до кінця року буде й на інших. Упорядковано рух маршрутного таксі, а після завершення будівництва селищних доріг з твердим покриттям відкриється й автобусний маршрут. На будівництво дороги вже підготовлено проектно-кошторисну документацію. На ділянці від траси Київ-Харків виконано щебеневе покриття, і роботи там тривають.

Місцеві органи влади приділяють значну увагу облаштуванню та благоустрою на масиві індивідуальної забудови.

Що ж, дуже конкретна відповідь. Мешканці Яру, напевне, вже відчувають, в якому столітті живуть.

Уже з автобусом, та ще без комп'ютера...

"Президентський вісник" у N 12 від 3 червня опублікував статтю "У країну знань - з комфортом".

Мешканці хутора Мечище Рожнятівського району на Прикарпатті поскаржилися Президентові України, що їхні діти пішки ходять до школи в сусіднє село, та ще й по бездоріжжю. Наш власний кореспондент у Прикарпатському регіоні поїхав на далекий гірський хутір і, йдучи грунтівкою, дуже поспівчував 31 школяру і 2 вчителям, які щодня долають шість кілометрів лише в один бік...

Ще в листопаді минулого року на сході селян хутора голова Рожнятівської райдержадміністрації Володимир Семкович пообіцяв, що з наступного навчального року (тобто нинішнього) дітей возитимуть автобусом.

Івано-Франківська облдержадміністрація в липні, реагуючи на критичний матеріал газети, відповіла, що "питання вирішується".

І таки вирішилося! Автобус є, і примхи погоди дітям нині не страшні. Дякуючи місцевій владі за чудовий подарунок, школярі дуже чемно натякнули, що у їхній віддаленій школі ще немає комп'ютера...

"Потурбуються"... через 5 років

"Президентський вісник" у N 10 від 26 травня опублікував матеріал "Найкраща школа "непридатна для експлуатації".

Це була розповідь про успіхи й біди Миколаївського муніципального колегіуму - одного з найкращих навчальних закладів міста.

Учні колегіуму - слава і гордість не тільки міської громади, а й держави. Вони привезли в рідні стіни 7 медалей різного ґатунку з міжнародних учнівських олімпіад з математики, біології, хімії, екології.

Але ті "рідні стіни" і є бідою... З 1991 року колегіум закрито на капітальний ремонт, і діти відтоді навчаються в іншому приміщенні.

Відповідаючи на критику, Миколаївська облдержадміністрація повідомила: "Орієнтовно кошторисна вартість реконструкції будівлі муніципального колегіуму становить 13 млн грн.

Органи місцевого самоврядування добре розуміють важливість та значимість даної проблеми. В місті Миколаєві складена програма проведення капітального ремонту і реконструкції навчальних закладів, в якій визначено першочерговим завданням ремонт будівлі муніципального колегіуму. В розрахунках до проекту бюджету 2005 року на зазначені роботи передбачено 3 млн грн".

Миколаївська міська рада також повідомила редакції, що "міська влада, управління освіти добре усвідомлюють необхідність підтримки закладу, який є осередком інтелектуально та творчо обдарованої учнівської молоді міста, й усіляко сприяють зміцненню навчально-матеріальної бази закладу", однак - знову ж - "у розрахунках до проекту бюджету 2005 року на виконання ремонтних робіт передбачено лише 3 млн грн".

Якщо на реконструкцію потрібно 13 млн, то вона триватиме майже 5 років?! Але ж міський голова Володимир Чайка ще минулого року обіцяв, що новосілля у колегіумі буде "якнайшвидше"?

То у чому ж, власне, виявляється "підтримка" міською владою закладу, "який є осередком інтелектуально та творчо обдарованої учнівської молоді?"

Ось такі різні відповіді отримала редакція.

Папір стерпить усе. А справа?