Станіслав Міхровський, Вінниця
№ 17. 14 липня 2004 року, стор. 5

За оцінками Міжнародної організації праці, у світі експлуатується щонайменше 250 мільйонів дітей. Так звані вуличні діти, позбавлені дитинства, змушені виконувати найгіршу роботу, як правило, таємно. Таку ситуацію, попри жодні обставини, не можна вважати прийнятною. Сумнів щодо легітимності дитячої праці виник порівняно нещодавно, коли процеси індустріалізації та урбанізації докорінно змінили трудові відносини та різко збільшили небезпеку такої праці для дітей. Найбільш ґрунтовною і виваженою позицією, що спрямована на викорінення цього ганебного явища, є позиція Міжнародної організації праці (МОП) і її програма з викорінення дитячої праці IПЕК (International Programme on the Elimination of Labour), започаткована в 1992 році.

В Україні, як і загалом у Східній та Центральній Європі, збільшення кількості працюючих неповнолітніх пов'язується із труднощами переходу до ринкових відносин. Згідно з Конвенцією N138 від 1973 року мінімальний вік, з якого зараховують на роботу - 15 років. В Україні відповідно до законодавчо закріпленої норми можна залучати до деяких видів робіт з 16 років, але в реальному житті цієї норми дотримуються не завжди. Структури, що опікуються дитячими проблемами, у своїй діяльності керуються державними, національними, галузевими програмами, зокрема Національною програмою "Діти України", та Указом Президента "Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року".

Нещодавно в нашій державі було проведено масштабний пілотний проект МОП "Викорінення найгірших форм дитячої праці в Україні". Захід проводився на базі чотирьох регіонів - Київської, Донецької, Херсонської і Вінницької областей. Зокрема на Вінниччині - яскраво вираженій аграрній області України - регіональний проект мав назву "Вилучення сільських дітей з найгірших форм праці та їх реабілітація".

Те, що у нас є, як майже в усьому світі, діти, які працюють, ні в кого не викликає сумніву. Здебільшого вони змушені це робити через різні негаразди (хоча і не завжди). Наскільки роботодавці дотримуються закону - ось першочергове питання.

  • Під час проведення цього експерименту я завітав в одну сільську школу, де працює кваліфікований педагогічний колектив, у якому панує повне взаєморозуміння. Він має підтримку і з боку місцевої адміністрації. У цьому навчальному закладі відсутні проблеми з харчуванням, - розповідає начальник служби у справах неповнолітніх Вінницької ОДА Володимир Остапець. - Розмовляючи з директором, поцікавився, як вдається так калорійно й різноманітно годувати дітей. Відповідає:
  • Залучаємо їх до суспільно корисної праці. Є в нас один перспективний напрям господарювання - хмелярство. Об'єм роботи великий, сумніваюся, чи впоралися б без учнів.
  • А чи знаєте ви, що це є грубим порушенням законодавства: стільки працювати неповнолітнім категорично заборонено!

Відомо, що незнання закону не звільняє від відповідальності, але впевнений, що в даному випадку саме профілактика, а не жорсткі заходи, дає бажаний ефект. Тим більше, що робота на кшталт нинішньої програми ІПЕК у нашій державі, зокрема й на Вінниччині, ще не проводилася. Я знаю цього керівника, тож упевнений, що це порушення пов'язане саме із правовою необізнаністю, і що цієї розмови досить для відповідних висновків і уважнішого ставлення до такого серйозного питання.

  • Освітянам знання законів необхідне, - продовжує тему розмови начальник відділу соціального захисту неповнолітніх облдержадміністрації Валентина Чебурей. - Зазначу, що впровадження проекту ІПЕК в області було організовано й сплановано чітко. Для координації зусиль ми створили районні діючі комітети (РДК) у 10 сільських районах Вінниччини - Барському, Жмеринському, Тростянецькому, Бершадському, Гайсинському, Іллінецькому, Калиновському, Козятинському, Хмільницькому і Літинському. На початку проекту служба у справах неповнолітніх Вінницької ОДА провела заняття для широкого загалу, на яких координатори проекту роз'яснили цілі й завдання ІПЕК. У лютому на комплексний семінар зібрали членів РДК, голів районних осередків дитячих організацій Вінниччини, членів Організації контролю за дитячою працею (ОКДП). На ньому слухачі ознайомилися з методикою проведення соціальних обстежень цільових груп дітей та залучення громадськості до системи моніторингу, склали робочий план дій для кожного РДК. Під час реалізації програми для викладачів, соціальних педагогів, шкільних психологів проводилися зустрічі, консультації, психологічні тренінги. 280 осіб, які причетні до виховання дітей, брали участь у таких заходах.
  • Ми проводили комплексну роботу із 600 неповнолітніми тільки щодо повернення їх до школи, - підкреслює Володимир Остапець. - Майже всі проблемні діти в тій чи тій мірі "забули" про навчання. Нарівні з дорослими вони працювали на бурякових плантаціях, випасали худобу, ненормовано трудились у домашньому господарстві. Щоб знову посадити їх за парти, довелося докласти чимало зусиль. Зрозуміло, що одержання ґрунтовної освіти - це перший крок, який допоможе їм розірвати коло злиднів. Для встановлення довірливих стосунків із проблемними дітьми і їхніми сім'ями, ми провели безліч бесід, анкетувань. Влаштували екскурсії до обласного центру та столиці, аби діти побачили, які перспективи відкриваються перед ними в разі отримання освіти. Доплачували вчителям за додаткові заняття з відстаючими в навчанні підлітками.

Придбали шкільне обладнання, організували виставки плакатів, конкурс тематичних малюнків "Майбутнє дітей через освіту", в яких взяли участь понад 700 школярів. Для 37 підлітків із цільових груп придбано повний набір шкільного приладдя, для Лука-Барської загальноосвітньої школи - музичний центр.

Загалом під час реалізації програми ІПЕК використано 100 тис. грн (позабюджетних), ще 5 тис. - допомога Міністерства України у справах сім'ї, дітей і молоді. Як завжди, не обійшлося в добрій справі й без ложки дьогтю: на превеликий жаль, вінницькі спонсори відмовилися підтримати цю важливу програму, зокрема акцію "Шкільний автобус". Про моральний аспект годі й казати, адже, нагадаю, проект проводився Міжнародною організацією праці в підтримку наших, українських, зокрема й вінницьких дітей... Виходить, іноземці більше зацікавлені в поліпшенні наших справ, ніж дехто з українців?

На заключному семінарі було підбито підсумки роботи й розроблено рекомендації та пропозиції щодо усунення найгірших форм дитячої праці в сільськогосподарських районах. Загалом під час проведеної комплексної роботи по реалізації цілей та завдань Міжнародної програми з викорінення найгірших форм дитячої праці повернуто до навчального процесу 600 дітей.

  • Такі заходи приносять велику користь суспільству, - зазначив Володимир Остапець. - Більше того, за умови постійної комплексної й добре спланованої роботи можна повністю викорінити таке ганебне соціальне явище, як експлуатація дітей. Але зусилля повинні мати не фрагментарний, а цілісний, постійний характер. Для цього потрібне законодавство, яке чітко обумовлює відповідальність за порушення роботодавцями правових норм, і, звичайно, суворе дотримання цих норм. У всьому світі цю роль відіграють інспектори праці. Потрібна й конструктивна, дієва участь вітчизняних меценатів.

Заходи, про які йшлося, допомогли багатьом неповнолітнім визначитися зі своїм майбутнім. Пілотний проект ІПЕК дав їм відчуття впевненості в завтрашньому дні, що для молодої людини, яка тільки-но стає на ноги, надзвичайно важливо.