Володимир Калюкін, Івано-Франківська область
N 51. 24 листопада 2004 року, стор. 7

Наприкінці червня Президент України підписав Закон "Про внесення змін до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні". Це вже третій закон про зміни до зазначеного документа, прийнятого ще в 1995 році. Що ж таке статус гірського населеного пункту і чим зумовлена така кількість поправок щодо його визначення?

У цьому питанні, згідно із законом, за словами начальника головного управління економіки Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Смачила, визначальними є три критерії: розташування над рівнем моря, розмір земельної площі (ріллі) і кліматичний фактор. У вихідному документі передбачалося, що гірський населений пункт знаходитиметься на висоті 500 м і вище, причому не нижче цієї відмітки проживатиме щонайменше половина його мешканців, а розмір земельної ділянки на кожного жителя становитиме не більше 0,15 га. Крім того, існувала вимога відповідності п'яти показникам щодо кліматичних умов.

Поправка, підписана у 2000 році, передбачала зменшення кількості мешканців, які проживають на висоті 500 м, до однієї третини. А ще за два роки згідно зі змінами населений пункт, визнаний гірським, мав би розташовуватися вже не нижче 400 м над рівнем моря, а максимальна площа ріллі в розрахунку на одну людину мала б становити 0,25 га.

Незмінним у законі "Про статус гірських населених пунктів України" залишався дотепер лише третій критерій - "суворі кліматичні умови". І саме він, на думку фахівців-практиків, виявився найслабшою і найсуперечливішою законодавчою ланкою. Справа ось у чому: наприклад, в Івано-Франківській області повну інформацію про кліматичні умови населених пунктів, зокрема Долинського, Рожнятівського та Надвірнянського районів, надавали метеорологічні станції міст Долина та Яремча, де спостереження проводяться на висоті відповідно 470 і 531 м над рівнем моря, що є найбільш характерними за кліматичними умовами та рельєфом.

А от для населених пунктів Богородчанського, Коломийського і, як не дивно, гірського Косівського районів отримання таких даних виявилося проблематичним: найближчими до них є Коломийська та Івано-Франківська метеостанції, де спостереження проводяться на висоті 295 і 275 м над рівнем моря. Отож, для населених пунктів, розташованих на висоті 400 м і вище, визначення відповідності всіх п'яти показників критерію "суворі кліматичні умови" вимогам Закону залишалося під питанням. Тому в основній прийнятій поправці до Закону "Про статус гірських населених пунктів України" йдеться про те, що "населені пункти, які розташовані на висоті 400 м і вище над рівнем моря і відповідають двом критеріям та не менше, ніж двом показникам третього критерію - "суворі кліматичні умови"..., набувають статусу гірських".

До прийняття цієї поправки в Івано-Франківській області статус гірських мали 198 населених пунктів, зокрема два міста - Долина і Надвірна. Тепер же їх кількість збільшиться майже на п'ятдесят. Що це означає на практиці?

Згідно із Законом України "Про статус гірських населених пунктів України" всім працівникам бюджетної сфери, які живуть і працюють у гірському селі, селищі чи місті, заробітна плата збільшується на 25 %. На 20 % збільшуються пенсії, а також стипендії учням та студентам, які навчаються в цих населених пунктах. На одну п'яту збільшено допомогу малозабезпеченим сім'ям. До речі, на ці витрати лише для нових гірських населених пунктів відповідно до зазначених змін буде виділено близько 17 млн грн.

Та суть закону не тільки в цьому, вважає М. Смачило. Згідно із статтею 3 держава гарантує також додаткове забезпечення економічного та соціального розвитку гірських сіл, селищ і міст за рахунок цільових видатків. Деякі зрушення вже є: почалося виділення додаткових коштів. А взагалі з 1995 року жоден уряд ще не записував "гірські" видатки окремим рядком у бюджеті.

У карпатських областях країни, зокрема на Івано-Франківщині, пріоритетною економічною основою місцевого розвитку називають туризм. А з чого починається мандрівка? З дороги. Але в горах надто мало таких населених пунктів, які змогли б самотужки збудувати бодай кілометр асфальтованого шляху. Крім цих завдань, реалізація закону передбачає також підтримку й розвиток шкіл, поліпшення автобусного сполучення тощо. Отже, і держава, і місцева влада дбатимуть про те, щоб не залишати горянина сам на сам з проблемами. Для того йому й надали статус "гірського жителя".