Людмила Авраменко, Одеса
N 51. 24 листопада 2004 року, стор. 7

Пильну увагу глава держави приділяє молоді та її потребам. На це спрямовані Укази Президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя" від 15 березня 2002 року та "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" від 18 лютого того ж року. Не оминається в них і така надзвичайно болюча проблема сьогодення, як наркоманія. Результатом втілення цих документів у життя стало, зокрема, створення мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога", яке розпорядженням уряду покладено на Міністерство у справах сім’ї, дітей та молоді. Одним із перших в Україні до цієї мережі увійшов і одеський центр "Оазис", якому незабаром виповниться три роки.

Упродовж цього часу завдяки центру до повноцінного життя повернулися п'ятнадцять молодих людей. Чи не замало, запитаєте ви?

  • Ті, хто безпосередньо намагається відвернути молодь від наркотиків, - говорить організатор центру, президент благодійного фонду "Оазис" Юрій Сливинський, - так не думають. Адже не секрет: у "війні" з наркотиками ми поки що здебільшого програємо. Але це не означає, що треба скласти руки. Багато хто ще недооцінює небезпеку, пов'язану з наркотиками. Однак і від офіційної статистики стає лячно. Ми ж, практики, вважаємо, що її дані занижені. Нині мало хто з одеських старшокласників не спокусився спробувати "травичку". Наркологів непокоїть і той факт, що наркоманія молодшає...

Усі жителі Дому (саме так, з великої літери називають свою останню надію на одужання дівчата й хлопці) пройшли лікарські заклади, екстрасенсів, цілителів, дехто - й монастирі. Не допомогло. У чому ж унікальність "Оазису"? Передусім в тому, що тут не вживають ніяких медикаментів. По суті "Оазис" - це розрахована на рік-півтора педагогічно-психологічна програма. Увесь цей час наркомани (вони самі так себе називають і будуть називати до самої смерті) навчаються двом речам: коли треба - говорити собі категоричне "ні", а ще - відчувати радість від звичайного, позбавленого дурману життя.

Людям, котрі ще вчора задля чергової дози "зілля" були здатні на будь-який вчинок, котрі пройшли всі кола наркотичного пекла, досить непросто повернутися до звичних людських цінностей. Одна жителька Дому, нині вже випускниця, на запитання "Ти знаєш, що таке духовне життя?" відпровіла: "Мабуть, релігія".

Сьогодні Ольга сама з себе сміється. До речі, її доля чи не найліпше засвідчує, що в "Оазисі" молоді люди перероджуються. Потрапивши сюди, дівчина на перших порах порушила одну з тутешніх заповідей. За таке зазвичай чекає невідворотне покарання - миттєве вигнання. Їй вдалося приховати свій вчинок, однак за рік потому Ольга сама розповіла друзям про скоєне. І мусила спакувати речі.

Повернувшись додому, пішла працювати прибиральницею в перукарні. Дивувався весь будинок, насміхалися колишні "подружки". Вона все витримала. За кілька місяців відвідала "Оазис", щоб сказати: "Візьміть мене волонтером, я працюватиму безплатно". Взяли. А за рік 8 місяців і 5 днів життя в чистоті Дім влаштував Олі випускний. Вона його заслужила. І тепер працює тут же. Консультантом. І вже вступила до приватного коледжу "Соціум", щоб поповнити свої знання з психології.

Студенткою ВНЗ стала ще одна випускниця - Олександра. Теж вчиться на психолога. Відкрила власну агенцію з працевлаштування. Бізнесом займається також вихованець "Оазису" - Алізар, котрий працює у фірмі свого батька аж у Туреччині. Найперший же випускник Леонід повернувся до Москви, звідки родом, успішно працює, одружився, у нього росте дворічний син.

Випускником "Оазису" може стати тільки та людина, яка довгий час не приймає наркотиків, вчиться чи працює й має хороші стосунки з батьками, друзями, оточенням загалом. Але шлях до успіху довгий, і починається він із фази орієнтації, коли хлопець чи дівчина приблизно впродовж місяця (у кожного по-своєму) визначаються у своєму ставленні до програми. В цей час до них прикріпляється "старший брат" чи "старша сестра" (йдеться не про вік, а про стаж перебування в чистоті).

Коли новачок розуміє, що програма йому необхідна, він пише та зачитує друзям свою першу промову. Його завдання - переконати всіх мешканців "Оазису" у власній щирості. Якщо хоч один з них проголосує проти - забирай речі та відправляйся додому. Хитрунів, які вирішили перебути певний час у теплі та на харчах, тут розпізнають відразу.

Далі йде перша фаза, яка називається "Очищення": треба згадати й пережити всі свої вчинки, пов'язані зі світом наркотиків, усвідомити їх і побачити в справжньому світлі. Друга фаза має назву "Хто я?". Вона покликана дати відповіді на складні питання щодо моральних принципів і цінностей, допомогти усвідомити, ким хочеш бути, чого чекаєш від життя. А під час проходження третьої фази "Я і світ" вихованці вже спілкуються з соціумом. Як правило, це публічні виступи перед студентами та школярами. Дівчата і хлопці по черзі розповідають про себе:

  • Я наркоман. Мене звуть Віталієм, мені 22 роки. Впродовж семи з них я вживав наркотики. Перебуваю в чистоті рік, 2 місяці і 4 дні...

Нікому ровесники не вірять так, як їм. А ще вони на кожній своїй зустрічі показуть маленьку театралізовану пантоміму "Людські вади". І мало кому з глядачів вдається втримати сльози.

Четверта фаза - "Друге входження". Ті, хто на неї перейшов, можуть працювати чи вчитися за межами Дому. Іншим покидати територію заборонено. Тут взагалі чимало заборон. Зокрема не можна вступати в романтичні стосунки (усі мають навчитися братської любові до представників протилежної статі), лаятися чи вживати нецензурні слова, курити вночі й навіть заходити до кімнати експедиторів. За невеличкі порушення накладається покарання: тиждень ні з ким не розмовляти, чи просто не брати участі у загальних заходах.

Дім живе на повному самоврядуванні. Консультантам допомагають експедитори, якими стають самі дівчата та хлопці. Найбільша честь - "дослужитися" до головного експедитора. Всі разом мешканці "Оазису" придумують собі заняття, щоб кожен день був цілком заповнений цікавими та корисними справами. Тут вивчають етику та культуру мови, опановують вокал та сценічне мистецтво...

Нині головним консультантом "Оазису" працює його 26-річний випускник Олександр. Ще в 12 років він викурив свою першу сигарету з "травичкою". Вчився і був виключений з трьох ВНЗ. З батьківського дому виносив і продавав усі речі - аж до люстри. Потім крав у сусідів та жінок, які його приймали на нічліг. Жив у руїнах, коловся, від чого тіло гноїлося. Два своїх дні народження провів у підвалі, прикутий наручниками до труби. Батьки вже зневірилися... Врятував юнака "Оазис".