Ірина Староселець, Херсон
№ 56. 10 грудня 2004 року, стор. 7

Згідно з указом Президента України Леоніда Кучми в Херсоні створюється технопарк "Текстиль" на базі Херсонського державного технічного університету та Херсонського бавовняного комбінату. Один з найактивніших прихильників цього проекту - проректор Херсонського державного технічного університету, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії в галузі науки та техніки Георгій Сарібеков. Як багато важить для регіону створення технопарку, чи є перспективи для розвитку текстильної галузі на Херсонщині і чому саме науковці ХДТУ вже третій рік поспіль доводять владі необхідність реалізації такого проекту - про це в інтерв'ю з професором.

  • Георгію Савичу, що спонукало вас так активно захищати ідею створення технопарку?
  • Не секрет, що після розпаду єдиного народногосподарського комплексу СРСР значна частина провідних підприємств області майже припинила свою роботу. Зокрема й Херсонський бавовняний комбінат (ХБК). (Херсонський бавовняний комбінат побудований у 1954 році. Був найбільшим виробником бавовняних тканин у Європі. Останні 4 роки підприємство перебувало на грані банкрутства. На ХБК працює близько 4 тисяч текстильників. - Підкреслення "ПВ"). Наш ВНЗ єдиний в Україні готує фахівців практично всіх профілів текстильної галузі. В ньому трудяться близько 80 % "текстильників" - докторів, кандидатів наук. Працює в університеті і спеціалізована рада з фахівців текстильної промисловості. Тому ситуація, що склалася на Херсонському бавовняному комбінаті, не могла не турбувати науковців. Незатребуваною, у даному випадку, залишилася наука.

І справді, навіщо непрацюючому підприємству наука? Раніше існували спеціальні фонди для її розвитку - підприємства робили відраховування до них (близько 2 % від прибутку). Відсутність коштів вдарила по науковому потенціалу: з науки пішли сильні особистості. На жаль, сьогодні сильні особистості приходять в науку дуже рідко. Назву кілька цифр: середній вік докторів наук в НАН - 64,5 року, у ВНЗ - трохи більше шістдесяти. Різко скоротилася в Академії наук кількість аспірантів. Нині наука просто благає суттєвої державної підтримки. Не так давно я пропонував своєму учневі залишитися в аспірантурі - здібний хлопець. А він відмовився: каже, скільки можна сидіти на шиї у батьків. Мої талановиті вихованці знаходять роботу, за яку непогано платять у Херсоні, Києві. Декотрим сам допомагав влаштовуватися, а зараз прошу їх повернутися. Створювати такі умови, щоб молодь тяглася до наукової діяльності - це нагальне завдання. Я гордився тим, що наша "текстильна" лабораторія була найкращою у СРСР. Ще й зараз ми живемо зі старих запасів, звичайно, довго так продовжуватися не може. Але ми ще маємо можливість зібрати групу талановитих вчених, зберегти те, що надбано за минулі роки, почати працювати над актуальними завданнями.

Після неодноразового обговорення проблем розвитку науки у ректораті та на вченій раді, ми дійшли висновку: єдиний наш порятунок - створення технопарку у текстильній галузі. Це, на наш погляд, єдина структура, яка підтримує науку та розвиток інноваційної діяльності. Засновники технопарку - Херсонський бавовняний комбінат та технічний університет. Створивши таку структуру, ми отримаємо значні державні пільги: не будемо платити податок на додану вартість, прибуток, ввіз імпортної продукції та митні збори - всі ці кошти перераховуватимуться на спеціальний рахунок. Їх (за згодою Кабміну) можна буде витрачати лише на розвиток підприємства, яке втілює проект в життя та на розвиток науки. Ще раз звернемося до цифр. В Україні потужності текстильних підприємств задіяні лише на 10 %. Утричі скоротилася кількість працюючих на них. На одного українця ми повинні випускати 28-30 м тканини, а випускаємо - до одного метра. Решта завозиться з-за кордону - на суму 1,5 млрд грн (за офіційними даними). Можна сміливо помножити цю цифру на 3,4 і говорити про понад 200 тисяч втрачених робочих місць. Для Херсонщини - це проблеми бавовняного комбінату. Захищаючи проект, я виступав у Верховній Раді. З парламентської трибуни запитав народних депутатів: у кого з них діти працюють у текстильній галузі, хто з народних обранців носить одяг, виготовлений українськими підприємствами? У відповідь, звісно, - мовчання.

Місцева влада, народні депутати Станіслав Ніколаєнко, Олег Беспалов, Микола Баграєв підтримали ідею створення технопарку. Щоб втілити її в життя, довелося впродовж двох років пройти велику кількість комісій, різноманітних експертиз. Нині технопарк на стадії реєстрації. Це нормальний організаційний процес, до якого ми готові.

До речі, у Києві нещодавно відбувся цікавий семінар. На ньому обговорювали, яким чином прискорити реєстрацію технопарків та інноваційних проектів. Можна сказати, що існує певне непорозуміння між тими, хто представляє такі проекти та податківцями, митниками, Міністерством економіки. Зрозуміло, що податківців насамперед турбує поповнення бюджету. Ми ж переконуємо: якщо сьогодні бюджет недоотримає гривню, то завтра, післязавтра ми подвоїмо і потроїмо бюджет. Зараз той же ХБК ще недостатньо завантажений роботою. На відродження виробництва ми просимо чотири роки.

  • Яка роль університету у згаданому проекті?
  • Саме університет, ще до відкриття технопарку, взяв на себе певні витрати і зобов'язання зі створення групи, яка працює над оформленням інноваційних проектів, займається підготовкою документів для реєстрації. Як я вже зазначав, у нашому закладі зосереджена велика кількість наукових співробітників, які готують інноваційні проекти. Нині спільно з бавовняним комбінатом розроблено три таких проекти вартістю 64 млн грн. Насамперед вчені дбають про оновлення асортименту тканин: він повинен бути конкурентоздатним як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Також ми працюємо над створенням текстильних допоміжних речовин (ТДР), які мають випускатися в Україні (до цього часу вони ввозилися з-за кордону). Вперше створюються умови для виробництва такого вітчизняного продукту. Він уже пройшов апробацію, за якістю відповідає закордонним аналогам, за ціною - удвічі-втричі дешевший. Третя розробка здійснена спільно з миколаївськими науковцями. Мова йде про технологію переробки відходів льону у сировину для виготовлення тканин. Нині всі ці три проекти Міністерство освіти та науки об'єднало в один стратегічно важливий і він переданий до Кабміну для прискорення його проходження.
  • Один з проектів, який був представлений вашим університетом, зацікавив китайців. Розкажіть про це докладніше.
  • Так, разом з китайським текстильним підприємством з міста Цзібо (провінція Шандунь) ми виграли міжнародний українсько-китайський конкурс, на якому презентували проект щодо стійкості тканин до кислот. На початку вересня наша делегація повернулися з Китаю, де відбувалися виробничі випробування. Після обробки тканин імпортним препаратом та нашим результат був такий: стійкість до кислот однакова. Але після першого ж прання тканини, оброблені імпортним препаратом, порвалися, а ті, що були оброблені нашими, витримали восьмиразове прання. Зараз ведемо переговори щодо створення спільного підприємства або продажу ліцензії на випуск нашого препарату в Китаї. Такі кислотостійкі тканини вкрай необхідні для хімічної промисловості, для наукових лабораторій. До речі, для початку ми обробимо халати наших студентів, які працюють з кислотами у лабораторіях (хоч би якими акуратними вони не були, а кислота на одяг потрапляє). Ще одна перевага - тканина після обробки препаратом залишається повітропроникною. Така продукція буде вироблятися на Херсонському бавовняному комбінаті.
  • Тобто саме за рахунок впровадження всіх згаданих проектів ви плануєте, що технопарк окупить себе впродовж 4 років. А чи будуть залучатися до проекту інвестиції, і чи є вже інвестори?
  • Умови роботи у технопарку привабливі для інвесторів. Коло тих, хто хоче інвестувати сюди кошти, вже окреслене. Відверто кажучи, ми вибираємо, кого краще залучити до проекту. Чому Херсону вигідно мати власний технопарк? Бо всі сторонні проекти, які проходитимуть через технопарк, залишатимуть у ньому 50 % від належних їм пільг. Ми зможемо реінвестувати кошти у проекти, які матимуть перспективу. В усякому разі, при технопарку створено науково-технічну раду, очолить яку, думаємо, ректор нашого ВНЗ Юрій Бардачов.
  • Якими будуть перші кроки технопарку після його реєстрації?
  • Комбінат понад 15 років не займався оновленням обладнання, зношеність його становить 50-60 %. Насамперед проведемо реконструкцію опоряджувального виробництва. Ринок вимагає виготовлення широких тканин. До речі, на пострадянському просторі найбільша кількість широких тканин випускається у Тирасполі. Комбінат наших сусідів працює в чотири зміни. Якби ми змогли випускати подібні тканини, гарантую: на ХБК з'явилися б черги бажаючих їх придбати. Якщо все піде за нашим планом, то у найближчі 5-7 років нам вдасться повністю оновити обладнання комбінату. Думаю, що будуть збережені також усі робочі місця, а згодом їх кількість збільшиться вдвічі. Коли комбінат почне працювати на повну потужність, ми готові відмовитися від більшості тих пільг, які отримаємо з відкриттям технопарку.
  • А які перспективи для вчених?
  • У рамках технопарку виділятимуться кошти на науку. Зокрема на оновлення лабораторного обладнання, на створення спеціалізованих лабораторій з сертифікації. Хочу зазначити, що технопарки успішно працюють у багатьох країнах світу. І, до речі, в Україні теж.
ремонт автостекла