N 19. 28 липня 2004 року, стор. 6

24 липня Президент України провів прес-конференцію за результатами робочої поїздки до Дніпропетровської області.

Пропонуємо вашій увазі виклад розмови глави держави з представниками засобів масової інформації.

Одне з перших запитань, поставлених журналістами Президенту України, стосувалося приватизації.

  • Від успіху чи неуспіху цього проекту залежить, яким шляхом ми будемо рухатися далі, - зазначив, відповідаючи, Леонід Кучма. - Але я особисто переконаний, що цей проект обов'язково буде успішним. Насамперед, Павлоградський регіон вугільний, він трохи відрізняється від усіх інших, дуже перспективний для економіки України. А раз перспективний для економіки України, то він повинен завжди знаходитися в полі зору і Міністерства енергетики, і уряду в цілому.

Всі зміни повинні відбуватися так, - вважає глава держави, - щоб це був приклад для інших українських шахт. І Донбасу, і західного регіону.

  • Як можна пояснити, чому на Заході не сприймають ідею Вашого третього президентства, хоча таке право підтвердив український Конституційний Суд? - запитали у Леоніда Кучми.
  • На мою думку, після 27 числа мені такі питання вже ставити не будуть, - сказав він. - 27-го завершується вся процедура. Ви знаєте, я не можу сказати те слово, яке треба в цьому випадку застосувати. Але ви розумієте, що це була політика, і політика не зовсім коректна щодо мене. Бо ви знаєте, я наголошував на тому, що у виборчій кампанії брати участі не буду.

Але з іншого боку - це, напевно, корисно. Я казав своїм колегам, що весь цей час негатив був зосереджений на діючому президентові, бо багато хто вважав, що я дійсно піду на вибори.

Якщо, припустимо, той же кандидат від влади Віктор Янукович пару років тому заявив би, що він іде в президенти, то мене перестали б чіпати, а "їздили" б на ньому. Так що навіть з цієї точки зору це якоюсь мірою позитив, хоча позитив для мене дуже і дуже болісний.

Щодо позиції Заходу Президент також зауважив:

  • Якби у будь-якій західній країні Конституційний Суд прийняв аналогічне рішення, то жодного слова не поставили б під сумнів. Конституційний Суд - це вищий орган у цьому плані, а тому його рішення не обговорювати треба, а виконувати, - підкреслив Леонід Кучма. - На перехідний період будь-якій країні, особливо на пострадянському просторі, потрібна стабільність. Бо стабільність - це і добробут, і віра якась у людей з'являється, що політика передбачувана і не буде великих хитань.

Будь-який Президент, який прийде, будь-який, я кажу, - наголосив Леонід Кучма, - це обов'язково будуть зміни відбуватися. Тому напевно західні політики не зовсім хочуть, щоб у центрі Європи з'являлася така потужна сильна економічна й політична країна - Україна. Конкурентів собі ніхто не хоче мати. Ми й бачимо впродовж всіх цих років, що не поспішають вони в Україну з інвестиціями, знаходячи відмовки, що того не вистачає і того. Давайте поживемо і побачимо, чи правий я, чи не правий.

Представники ЗМІ поцікавилися думкою глави держави з приводу опозиційної "четвірки", можливості об'єднання цих політиків на президентських виборах. А також ставленням до звільнення деяких працівників Державного департаменту США, які займалися Україною, - колишніх послів Пайфера та Паскуаля.

  • "Четвірок" у нас за ці роки було багато, - нагадав журналістам Президент України, - конфігурації трошки змінювалися, а деякі гравці були постійними.

Ви знаєте, у мене після ювілею "Південмашу" добрий настрій, тому я таким шкільним жартом відповім вам - про Вовочку і Марію Іванівну. Я може не зовсім дотримуватимусь того тексту, що колись чув, напевно, і ви чули. Я, каже, думав, що Карл Маркс і Фрідріх Енгельс - це чоловік і дружина, а це чотири різних чоловіки...

Тому моє враження однозначне, - продовжив Президент, характеризуючи лідерів опозиції, - це абсолютно різні люди, абсолютно різні політики, абсолютно різні ідеології. Їх об'єднувало одне - жадоба до влади. І їм допомагали в цьому, ви ж добре розумієте: той касетний скандал, потім зброя так звана, і так далі...

Так що в арифметиці, дійсно, є четвірка, у політиці ж цієї четвірки не буде.

А Пайфер і Паскуаль? Ви знаєте, у мене з Паскуалем були дуже добрі стосунки, нормальні, як у Президента країни з послом надпотужної держави. Зустрічалися. Я мав можливість робити спробу довести до Сполучених Штатів Америки точку зору, насамперед, Президента України. Пайфер був відкликаний, наскільки я знаю, ще при тому уряді, демократичному, при Клінтоні, й він не повинен був займатися вже політикою в Сполучених Штатах Америки. Лише республіканці його взяли.

  • Мені незручно коментувати, - визнав глава держави. - Але у мене складалося враження, що працювали вони тільки на одну силу - ту силу, яка в опозиції. А так не повинно бути. Я думаю, і скособочену, вибачте, інформацію доносили до керівництва Сполучених Штатів Америки. А так посли не повинні працювати.

Діалог із засобами масової інформації не оминув теми ставлення Президента України до міста, з яким пов'язана значна частина його біографії, - Дніпропетровська.

  • Не любити Дніпропетровськ не можна, - сказав Леонід Кучма. - Дійсно, з Дніпропетровськом у мене пов'язано все - від "А" до "Я". Я думаю, що ніколи не зміню свою думку з цього приводу. Тут мої друзі - в Дніпропетровську, а не в Києві. Тому що в тому віці, в якому я прийшов до Києва, друзі вже не з'являються, з'являються попутники...

Мені подобається, що останнім часом Дніпропетровськ змінює своє обличчя. Мені було соромно за Дніпропетровськ, я чесно можу сказати. Місто, що має дуже потужну промисловість, - і не приділяти уваги проблемам розвитку міста не мали права ні обласна влада, ні міська.

На думку глави держави, і Дніпропетровськ, і Дніпропетровська область гідні того, щоб зайняти своє особливе місце в Україні.

Відповідаючи на запитання щодо перспективи політичної реформи, Леонід Кучма сказав:

  • Мабуть, після того, як я піду з президентської посади, розповідатимуть більш відверто, чому не відбулася в призначений час реформа. Сьогодні ще не час, сьогодні є ще історичний шанс, щоб її ще прийняли - у вересні, в жовтні. Я хочу повторити: не можна жити в тій країні, де кожен сам по собі. Парламент сам по собі, уряд сам по собі. Президент не має важелів впливу на життя цієї країни... У Президента України немає головного, що є в кожній країні без винятку, - механізму впливу на парламент. Голова бюджетного комітету звернувся, я прочитав днями, що не треба приймати бюджет на наступний рік. У будь-якій західній країні його вже не було б ні як політика, ні як голови бюджетного комітету. Адже він вважає себе економістом, він прекрасно знає, що це - головний економічний закон країни. Як можна йти в наступний рік, не маючи цього закону? В кожній країні є норми: Президент, якщо не прийнято бюджет на наступний рік, має право розпустити парламент. Так от, якби було в Президента України таке право, то ніхто б не "цвірінькав", зокрема й Порошенко. Тому що він за своє крісло депутата боїться більше, ніж за що завгодно. Інший механізм - це формування коаліції у парламенті й уряді. Я за останній час статистики не пам'ятаю, але попросив підрахувати, скільки мною накладено вето на законодавчі акти парламенту. Невже ви вважаєте, що мені хочеться накладати вето? Але просто чимало законів професійно не опрацьовані. Практика світова, що депутат не пише закони. Якщо в нього з'явилася ідея, він від імені фракції наймає інститути, щоб усе професійно підготували. А головний, хто подає - це уряд. Але коли є відповідальність уряду і парламенту, то, звичайно, так механізм буде працювати. Сьогодні кілька тисяч лоббістських законів, що не допомагають, шкодять країні в цілому. Не можна жити в таких умовах. Я двома руками за те, щоб підняти заробітну платню вчителям. Але прийняли закон, вартість якого, за скромними підрахунками, одні кажуть - 36 млрд, інші - 11 млрд. Тепер скажіть, будь ласка, якщо я лікар, а вона - вчитель. Чому в лікаря зарплата має бути в кілька разів вищою, ніж у вчителя? Так, учитель у нас на особливому рахунку, але й лікар - на особливому... Я морального права не мав підписувати, хоча розумію, зараз на цьому буде робити брудну політику опозиція.

Розмірковуючи про проблеми формування бюджету, глава держави, зокрема, зауважив:

  • Ми ж не повинні все проїдати. В Росії ж не кричать у парламенті, що уряд обдурив людей і доходи бюджету набагато більші. Кон'юнктура на нафту така, що в Росії з'явився стабілізаційний фонд. І в нас кон'юнктура така на метал, на хімію, що ми перевиконуємо сьогодні бюджет. Так от, ці гроші треба - до стабілізаційного фонду, на вирішення проблем. Не на проїдання, а для того, щоб кудись вкласти. Щоб завтра отримати набагато більше, ніж сьогодні дає та чи та галузь. Так от для цього необхідна реформа. Якщо її не буде, то буде те, що ми сьогодні маємо. Я як Президент намагався з нічого зробити більшість. І вона сьогодні хоч щось дає позитивне, хоч якась відповідальність у цієї більшості є. Але якщо вона не записана в законі, то це нічого не змінить. Настрій сьогодні зіпсувався чи хтось дав більше - пішов до іншої фракції. І все, вся політика. Тому так жити не можна, - вважає Президент України.