Ірина Староселець, Херсонська область
№ 36. 1 жовтня 2004 року, стор. 6

У вересні виповнилося 10 років Академічному ліцею при Херсонському державному університеті. Як у кожній школі, тут з гордістю розказують про переможців численних освітніх змагань. Минулого навчального року вихованці завоювали 28 призових місць на всеукраїнських предметних олімпіадах та в наукових турнірах, здобули дві перемоги на міжнародних конкурсах.

Високий рівень підготовки школярів залежить від педагогів, таких, приміром, як Наталія Нев'ярович. Завідувачка кафедри історії світової літератури та культури університету, доцент Наталія Юріївна водночас працює і з учнями ліцею, і зі студентами ВНЗ. Особистим прикладом доводить: за перемогами завжди стоїть напружена праця і вчителя, й учня. Минулої весни вона стала переможцем всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2004", отримала звання "Заслужений учитель України". Її разом з іншими колегами особисто привітав з перемогою Президент України Леонід Кучма. Нині в робочому кабінеті Наталії Нев'ярович на почесному місці книга "Україна - не Росія" з автографом глави держави, а час вона звіряє по іменному годиннику, отриманому від Президента.

  • Те, що переможців конкурсу приймали на такому високому рівні, засвідчило: ця акція знакова не лише для педагогів, вона багато важить для всієї держави. Я б назвала її фестивалем педагогічних думок, ідей, досвіду. Особисто ж для мене вона важлива ще й тому, що я першою на Херсонщині перемогла в конкурсі "Учитель року". Багато моїх колег-земляків, що мають наукові розробки, новації і є прекрасними педагогами, теж могли здобути перемогу, якби на неї краще налаштувались, - відзначила Наталія Нев'ярович.

А ще вона вважає, що самотужки не досягла б такого успіху. За її спиною стояли фахівці кафедри, ліцею, інституту післядипломної освіти. І вони прагнули показати найкращий досвід, який був напрацьований у їхніх навчальних закладах.

В Академічному ліцеї розробляють принципово нову модель середньої освіти. Окрім державного, як у звичайній школі, тут впроваджують і профільний компонент. Відбувається діалог вищої та середньої ланок освіти заради підвищення рівня методів викладання. Майже всі завідувачі кафедр місцевого університету працюють у ліцеї. Серед них - відомі науковці, провідні вчені державного університету, зокрема академіки, доктори філологічних наук, професори Олег Мішуков та Марія Пентилюк. Така увага до середньої школи випливає з концепції розвитку ліцею: тут прагнуть дати дітям сучасні, найкращі наукові знання.

  • Така честь випала й мені, - розповідає Наталія Нев'ярович. - З ліцеєм нас пов'язують не лише профільні форми навчання. Ми також співпрацюємо з старшокласниками у проведенні наукових досліджень. Мова йде про роботу Малої академії наук. Ліцеїсти обирають на кафедрі університету теми наукових робіт, керівників і нарівні зі студентами готують реферати та виступи. Школярі, які працюють перший рік і ще не впевнені в собі, можуть продовжувати розробку наукової теми до наступного року і вже потім захищатися, - розповідає Наталія Нев'ярович. - Це певний щабель у роботі з учнями.

Уже у 1999 році ліцеїстка Оксана Жупина посіла перше місце у всеукраїнському конкурсі Малої академії із зарубіжної літератури. Упродовж останніх років чимало й інших вихованців ліцею досягли переконливих перемог. Херсонський державний університет організував незалежну регіональну олімпіаду з зарубіжної літератури, оскільки така в Україні не проводиться, запросивши до участі в ній дітей з різних областей.

На думку Н. Нев'ярович, велике значення має те, що чимало школярів обласного центру перед вступом у ліцей підвищують рівень своїх знань завдяки доліцейній підготовці у школі "Перспектива" та проліцейному класі. Так їм легше адаптуватися до нової схеми навчання, дуже схожої на схему навчання у ВНЗ.

Стати ліцеїстом - мрія багатьох школярів-херсонців, та потрапляють сюди на конкурсній основі лише найкращі з них. Навчання в цьому закладі безкоштовне, практично символічною є й плата за додаткові освітні послуги. Причому введена ця плата не стільки для покриття витрат, як для стимулювання кращих учнів. Переможці олімпіад, ліцеїсти, які увійшли в десятку кращих, не лише не платять за навчання, а ще й отримують стипендії. Загальний принцип такий: чим вищі успіхи учня, тим нижчою є плата, яку вносять батьки. Тому діти з нетерпінням чекають підсумків навчання: їх турбує, скільки вони можуть зекономити для сімейного бюджету. Це непоганий стимул для нинішнього практичного покоління, яке цінує і власні зусилля, і вчиться цінувати працю батьків.

Наталію Нев'ярович як учителя зарубіжної літератури особливо тішить те, що учні середніх шкіл мають можливість отримувати належне виховання на кращих естетичних зразках світового мистецтва. За останні десять років було створено новий предмет. З'явилося вже кілька поколінь підручників найкращих фахівців, посібники, методичні матеріали, які постійно вдосконалюються. Середня школа випередила у цьому процесі вищу, - вважають спеціалісти. Зарубіжна література в школі - особливий предмет. Його не вивчають більше ніде в Європі! Це великий крок уперед українських педагогів, який ще раз засвідчив: гуманітарна підготовка наших школярів на порядок вища від такої ж підготовки їхніх зарубіжних ровесників. До речі, під час зустрічі та обговорення магістральних тем з колегою - викладачем Гарвардського університету Наталія Нев'ярович відмітила спільні погляди на викладання предмета, зміст курсу.

  • Вивчення зарубіжної літератури в середній школі, - переконана Наталія Юріївна, - сприяє інтеграції України в європейський простір. Це налаштовує молоде покоління на діалог про культуру, знімає хутірські обмеження, вводить учнів у світовий культурний простір. Ми викладаємо зарубіжну літературу на тлі країнознавства, історії культури, національних особливостей. Діти починають усвідомлювати, що люди на планеті різні, але кожна нація заслуговує на повагу, може чомусь навчити, і всі ми - надбання людства.

Зважаючи на важливість такого предмета, як зарубіжна література, педагоги стурбовані тим, що скорочено кількість годин на його вивчення. Лише один урок на тиждень у звичайній школі - це надто мало. Тому сьогодні постає нова проблема: як зберегти позитивні напрацювання, донести до дітей надбання всесвітньої культури? Єдине, що певною мірою втішає педагогів, - це те, що фахівці запропонували на вибір варіанти програм для школи загальноосвітньої, з технічним ухилом, філологічного спрямування.

  • Наша мета - пробудити в учнів потребу в діалозі культур, закласти в них механізм діалогічного мислення, - переконана Н. Нев'ярович.

На це націлюють і Центри мов та культур народів світу, зокрема іспанської, турецької, польської, які відкрито у Херсонському державному університеті. Шанувати надбання людства, вести діалог на засадах рівності - цьому навчають у ліцеї. Педагог впевнена: знання безмежні, а сприймаються і засвоюються вони в процесі діалогу. Не відповіді, а саме питання без остаточних відповідей - шлях до самовизначення.