Ольга Коростельова
№ 3. 7 квітня 2004 року, стор. 12

Минулого року в ході юридичних консультацій, наданих різними громадськими приймальнями й юридичними підрозділами громадянам України, з'ясувалося, що майже 30 % звернень торкалося регулювання земельних відносин. Аналогічні питання порушувались і в листах главі держави. Проблему "підігрівали" публікації в пресі й сюжети по телебаченню з демонстрацією ледве не бойових дій навколо соток і гектарів.

"Пристрасті навколо землі" у грудні 2003 року стали підставою для доручення Президента України Кабінету Міністрів посилити контроль за дотриманням земельного законодавства. Відповідні перевірки вже здійснила Генеральна прокуратура, залучивши до співпраці фахівців СБУ, МВС й інших міністерств і відомств України. Вони дали підстави вважати, що самовільне захоплення землі - явище, поширене в усіх регіонах України.

Саме про це йшлося нещодавно на засіданні колегії Генпрокуратури.

Кайдаші померли б від заздрощів

За словами Генерального прокурора України Геннадія Васильєва, тільки у 2003 році виявлено 27 тисяч фактів самовільного захоплення землі загальною площею понад 1 млн га. Враховуючи, що земельний фонд держави становить понад 60 млн га, можна стверджувати: явище набуло масштабів стихійного лиха. На його тлі класична колотнеча кайдашевої сім'ї за межу з грушею виглядає дитячою забавою. Кайдаші померли б від заздрощів, якби знали обсяги сучасних земельних баталій. Ось лише деякі приклади.

Керівник ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", що на Дніпропетровщині, задля власної користі розширив на підприємстві кар'єр. Усе було б нічого, якби землі належали комбінату. Але ж поцупленими тридцятьма гектарами ланів володіла Маломихайлівська сільська рада. Землі підпадали під розпаювання, проте з ініціативи гірничого директора півсотні селян і досі не можуть отримати права на земельні паї. Постраждали не тільки селяни. Державі завдано збитків на суму понад 2 млн 680 тис. грн.

У Полтавській області НАК "Нафтогаз України", бажаючи розширити виробництво, але не маючи правоустановчих документів на додаткові площі, "прихопив" 250 га ріллі. Послідовники полтавчан є серед нафтогазовидобувників Чернігівської, Сумської, Харківської областей, де виявлено десятки фактів самовільного облаштування свердловин на орних землях. На ділянках знято родючий шар ґрунту, тобто славнозвісні українські чорноземи на десятки й сотні років виведено із сівозміни.

Є чимало випадків, коли в селян землю не забирають, а ніби скуповують. Та незавершеність інвентаризації 10 млн га земель і відсутність її грошової оцінки майже у половині населених пунктів держави призводить до того, що деякі спритні ділки стають власниками земель майже задарма. Так, у селі Козельне Недригайлівського району, що на Сумщині, голова новоствореного ВАТ скупив 243 земельні сертифікати пайовиків сільгосппідприємства за... 100 гривень! Аналогічні ситуації дуже поширені в Луганській, Львівській, Полтавській, Херсонській і Черкаській областях.

Серед 9 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності, які зазіхнули на українську земельку, є не тільки "ріднії діти". Наприклад, компанія з іноземними інвестиціями "Білла Україна" купила в Харкові за зниженими цінами три ділянки під будівництво супермаркетів. Внаслідок цієї оборудки держава недорахувалася 2,5 млн грн, у зв'язку з чим порушено кримінальну справу.

Ділянка по знайомству

Прокурорські перевірки виявили численні факти незаконного будівництва на землях так званого "водного фонду". Лише в межах Одеси на узбережжі Чорного моря незаконно розташовано 150 торгових об'єктів. Цікаво, що їхніми власниками є саме ті особи, на яких покладено контроль за додержанням і використанням земельного законодавства! Порушники самі не платять за землю й крізь пальці дивляться на факти невчасного внесення плати іншими. Як наслідок - заборгованість в Одеській області понад 13 млн грн.

Окремої розмови заслуговує Крим. Сам півострів невеликий, вільних площ тут майже немає. Проте порушень земельного законодавства - чи не найбільше в Україні. "Почесне" перше місце посідає Ялта. Справа в тому, що термін дії генплану в Ялті, затвердженого ще в 1975 році, закінчився. Тож відведення земельних ділянок, їх забудова ведеться за принципом "як заманеться" службовими особами Управління головного архітектора Ялтинського міськвиконкому. Вони ж, як з'ясувалося, благоволіють до "своїх" людей, серед яких - більшість місцевих депутатів. Саме їм та їхнім родичам віддають найкращі ділянки, розташовані на узбережжі моря, в парках й охоронних зонах. Комісія виявила чимало подібних порушень, зафіксувавши навіть факти передачі в особисте користування деяким фірмам 6-ти гектарів унікального Нікітського ботанічного саду!

У містах Ялті й Алупці, а також у багатьох інших населених пунктах Криму непоодинокі випадки, коли в процесі будівництва змінювався профіль тих або тих об'єктів. Так, Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування й медичної кліматології імені Сєченова отримав ділянку для будівництва рекреаційного комплексу в Ялті. Однак підприємство "Крим-Схід" використало цю землю вартістю понад 800 тис. грн напрочуд "оригінально": замість комплексу збудовано житловий будинок, а квартири продано.

Часто земельні ділянки в Криму використовуються без укладання договорів оренди або із заниженою орендною платою. Так, службові особи Фороської селищної ради при укладанні договорів оренди з ПП "Луна" і ТОВ "Югуниверсалсервис" занизили орендну плату на 105 тис. грн. Ще один приклад. Упродовж 2002-2003 років Алуштинською міськрадою укладено 450 договорів оренди земельних ділянок. При цьому 34 договори підписано несвоєчасно, тому до місцевого бюджету не надійшло понад 110 тис. грн. Ті ж службові особи всупереч вимогам законодавства у грудні 2002 року незаконно і безоплатно передали ТОВ "Алафітон" недобудований 130-квартирний житловий будинок. Сума завданих державі збитків становить понад 1,8 млн грн.

Без укладання договорів оренди земельні ділянки використовуються в Гаспрінській і Кореїзькій селищних радах, Алупкінській міській раді. Останні, зловживаючи своїм службовим становищем, і діючи в інтересах третіх осіб, встановили занижені ставки орендної плати за землю для товариств "Титан-Энерго - Юг" і "Гарант - С - юг". Відтак до бюджету не надійшло 95 тис. грн. Водночас заяви громадян щодо надання земельних ділянок та їх приватизацію міськрада впродовж 2002-2003 років взагалі не розглядала. При проведенні обшуку в приміщенні ради було вилучено сотні подібних, навіть не зареєстрованих, заяв.

Якщо ти безправний, то порушать справу

Не дивно, що при такому ставленні влади до громадян деякі кримчани, не маючи можливості дати службовцю хабара, самовільно займають ділянки для будівництва житла. Тільки у селищі міського типу Форос за рік такими діями завдано шкоди державним інтересам на суму 80 тис. грн. Факти самовільних захватів землі виявлено в Алуштинській міській, Привітнінській і Лучистовській сільських, Маломаякській селищній радах. До речі, у цих випадках правоохоронні органи діяли рішуче, порушуючи кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ст. 356 КК України (самоуправство). На жаль, їх принциповість не розповсюджувалася на дії посадовців. Тож із 27 тисяч випадків щодо порушення земельного законодавства судові наслідки мали лише 124 справи! Тільки після перевірки, здійсненої на вимогу Президента України, численні порушення земельного законодавства в Криму усунено. Для цього опротестовано 6 постанов Ради міністрів АР Крим, прийнятих у 2003 році. Дехто з керівників був змушений розпрощатися зі службовим кріслом. Інших попереджено. Проте не всі чиновники сприйняли попередження серйозно. Красномовне свідченням цьому - повідомлення міліції: під час отримання хабара затримано головного архітектора Сакського району. За земельну ділянку під розташування літнього бару службовець забажав від приватного підприємця 2 тисячі гривень. Співробітники держслужби боротьби з економічною злочинністю стверджують, що подібна практика архітектором була поставлена на поток: є факти, які підтверджують отримання понад десяти хабарів.

Земля потребує правового поля

За підрахунками експертів, через порушення земельного законодавства торік бюджети всіх рівнів втратили понад 400 млн грн. Генеральна прокуратура спробувала повернути хоча б частину коштів. За незаконне й нецільове використання землі в Україні було накладено стягнень на суму 27 млн грн, однак реально на користь бюджету було стягнуто лише 10 тис. грн.

Аби наступного року державу не чекали такі ж збитки, Генпрокуратура спільно з Держкомітетом України із земельних ресурсів, Держінспекцією з контролю за використанням і охороною земель, міністерством охорони навколишнього середовища, обговорюючи на засіданні колегії питання нагляду за додержанням чинного законодавства, перш за все акцентували увагу на його недоліках. Їх чимало.

Попри те, що Земельний кодекс України прийнято ще у жовтні 2001 року, розвиток законодавчої бази у галузі реформування земельних відносин в ньому було лише окреслено. Справа в тому, що конкретизація положень нового Земельного кодексу вимагала прийняття майже 50 законодавчих й інших нормативно-правових актів. Депутати не дуже поспішали з цим процесом. Наприклад, такі основоположні закони як "Про землеустрій", "Про охорону земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про оренду землі" і "Про оцінку земель" були прийняті лише у 2003 році. Не менш важливі законопроекти "Про ринок земель", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", "Про викуп та примусове відчуження земельних ділянок права приватної власності", "Про державну експертизу землевпорядної документації" і досі лежать на розгляді в комітетах Верховної Ради. Саме тяганина з їх прийняттям призводить до самозахвату земель.

Щоб хоч якимось чином врегулювати ситуацію, Генпрокуратура запропонувала повернути кримінальну відповідальність за самовільне володіння земельними ділянками. Народні ж обранці замість того, щоб вирішити питання по суті, полегшили собі життя. 4 березня Верховна Рада прийняла у першому читанні Закон "Про внесення змін до Земельного кодексу України", яким продовжила заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2010 року. Реакція Президента на депутатську "ініціативу" однозначна: " Йдеться про радикальне згортання земельної реформи з усіма відповідними наслідками. Зараз сумарна вартість земельної оранки оцінюється в 400 мільярдів гривень. Не відомо, якою буде оцінка через шість років хижацької експлуатації українських земель".

Нагадаємо: починаючи з 1999 року, продаж землі депутатами заборонявся тричі. Попри усі табу, завжди існував тіньовий ринок землі й незаконні схеми її привласнення. Тож продовжуємо в тому ж дусі?

Що треба зробити, аби виконати доручення Президента

  • Запровадити єдину систему державної реєстрації нерухомого майна і права на нього.
  • Розмежувати землі державної та комунальної власності.
  • Провести інвентаризацію і грошову оцінку земель населених пунктів.
  • Позбутися негативних тенденцій, що виникли при створенні в місцевих радах паралельних структур - "своїх" органів земельних ресурсів.
  • Викорінити зловживання на місцях при оформленні договорів оренди землі та видачі державних актів права власності на землю.
  • Посилити державний контроль за використанням та охороною земель.

Із пропозицій Держкомзему до Верховної Ради