Валерій Мартинів
N 50. 19 листопада 2004 року, стор. 8

Жіноча збірна України з гандболу була єдиним представником нашої країни в ігрових видах спорту на Олімпіаді-2004. Не без підстав ми розраховували на вдалий виступ цієї команди. І спортсменки виправдали сподівання своїх прихильників, завоювавши третє місце.

Ще в іграх групового турніру українські гандболістки виступили на найвищому рівні: чотири гри - чотири перемоги. Надзвичайно напруженою й нелегкою була для наших дівчат чвертьфінальна зустріч з дуже сильною командою Іспанії. Однак вони вкотре продемонстрували свою майстерність і таки домоглися перемоги. Гра у півфіналі в української команди не склалася. Можливо, багато сил було віддано у попередньому матчі з іспанками. Це перша, як виявилося, і остання поразка від олімпійських чемпіонок-датчанок. Свій справжній бійцівський характер і високу спортивну майстерність наші спортсменки виявили у поєдинку за "бронзу" з чемпіонками світу - збірною Франції.

Проблем перед цієї грою було чимало. Отримала травму лідер команди Оксана Райхель, не повністю відновилася й відповідно не набрала своєї найкращої форми Олена Цигиця (головний бомбардир). Водночас, українські спортсменки вийшли на матч із француженками мобілізованими й налаштованими тільки на перемогу.

Той матч за бронзові олімпійські медалі був справді бойовим. Спочатку наші дівчата диктували суперницям свої умови на спортивному майданчику. Захопивши ініціативу контролювали хід поєдинку і повели у рахунку. Однак головні події розгорнулися далі. Українки почали припускатися необов'язкових і прикрих помилок. Та й судді були не дуже прихильні до гравців нашої команди, постійно штрафуючи їх вилученнями, забезпечували француженкам чисельну перевагу, призначаючи дуже сумнівні семиметрові штрафні кидки. У середині першого тайму команда України півтори хвилини вчотирьох змагалася проти шести француженок. Однак наші гандболістки витримали потужний натиск суперниць, не дозволяючи їм швидко скорочувати очковий відрив й не даючи змоги відірватися в рахунку більше ніж на 2 м'ячі. Перший тайм завершився з рахунком 10:10.

У другому таймі боротьба на спортивному майданчику була ще запеклішою й безкомпромісною, адже вирішувалася доля бронзових нагород Афінської Олімпіади. Українські спортсменки продемонстрували високу вольову якість. За десять хвилин до завершення гри наша команда залишилася без головного тренера Леоніда Ратнера: за апелювання до арбітрів він був вилучений з тренерського містка. Однак ця обставина не зламала спортсменок, а навіть додала їм ще більше сил й натхнення у боротьбі. В останній десятихвилинці справжнім лідером української команди стала Марина Вергелюк, яка забила кілька дуже важливих м'ячів у ворота чемпіонок світу. Й француженки не витримали такого потужного натиску. Фінальний свисток зафіксував тріумфальну перемогу команди України з рахунком 21:18. Наша жіноча гандбольна збірна - у трійці найсильніших команд світу! Найвлучнішими бомбардирами були Марина Вергелюк (6 м'ячів) і Наталія Ляпіна (5 м'ячів).

Потім на спортивному майданчику радісні й щасливі спортсменки вітали одна одну, свого головного тренера - Леоніда Анатолійовича Ратнера, інших тренерів, лікарів української команди. Нашим гандболісткам аплодував практично весь зал: вони перемогли заслужено.