Людмила Авраменко, Одеса коментар
№ 46. 5 листопада 2004, стор. 4

Не лише сонячною погодою порадував одеситів та гостей міста цей суботній жовтневий ранок... Тих, хто прийшов прогулятися Дерибасівською, очікував приємний сюрприз: чи не в кожній із синьо-жовтих палаток, яких уздовж вулиці вибудувалося зо два десятки, пригощали вином: і молодим, і визрілим. Знавці та просто любителі смакували, обмінювалися враженнями й радилися між собою, яку саме пляшку придбати додому. А вибирати було з чого. Лише торговельна марка "Одеський степ" привезла понад 50 сортів вина. Та й ціни "не кусалися" - без торговельних накруток вони бувають лише раз на рік, і лише на Дерибасівській.

Загалом же в ювілейному - п'ятому фестивалі молодого вина взяли участь 14 виробників. Олександр Грабовський, президент Одеської асоціації туристичних агентств, яка свого часу разом з міськвиконкомом та вже згадуваним "Одеським степом" ініціювали це свято, сказав:

  • Ми розраховували, що це привабить туристів. І не помилилися. Тури вихідного дня, які формуються в українських містах, вже враховують наш фестиваль. Більше того: я тільки-но повернувся з Києва, з Міжнародної туристичної виставки "Україна-2004", і приємно здивований тим, що фахівці нашої сфери, плануючи маршрути для іноземних туристів, мають на увазі й Одеський фестиваль молодого вина.

Ірина Семишкур, начальник управління у справах сім'ї, молоді та туризму Одеської міськради додала:

  • Франція щороку проводить свято молодого вина "Божеле", подібні презентації організовують і виробники вина в Італії, Іспанії... А чим Україна гірша? От одесити й придумали свій фестиваль. Традиційно він відбувається саме тут, на Дерибасівській, у третю суботу-неділю жовтня. Це не просто дегустація нових сортів одеських виноробів. Щороку фестиваль стає цікавішим: виступають улюблені артисти, проводяться різні конкурси тощо.

І дійсно, на імпровізованій сцені незабаром з'явився колоритний вусань у червоних шароварах. Федір Бурдюк, "двоюрідний брат Вєрки Сердюк, тобто Сердючки", трохи пізніше в елегантному візку, запряженому конем-красунем, прибула сама богиня Деметра.

Свято тривало кілька годин. Упродовж "винних хвилин" присутні дізнавалися багато цікавого про культуру вживання напоїв. А переможці різноманітних жартівливих конкурсів отримували винагороди. Головним призом стала діжка вина від "Одеського степу".

Всі посміхалися й охоче ділилися враженнями. Дві Ірини-одеситки - Голубова та Гофман - повідомили, що намагаються щороку відвідувати фестиваль, оскільки "тут можна покуштувати, вибрати та купити прекрасне вино за доступними цінами". А Ігор Томашевський з Тернополя та Михайло Марущак з Дніпропетровської області сказали, що "на фестивалі взагалі все чудово!".

Проте учасники фестивалю молодого вина говорили не лише про здобутки, не вдалося уникнути гострого обговорення ситуації з акцизним збором на вино. Ось що думають про це виробники:

Олег БЛИЖИН, керівник департаменту продажу промислово-торговельної компанії "Шабо":

  • Підвищуючи торік акцизи на вино, парламентарії сподівалися поповнити бюджет додатковими надходженнями. Виновиробники заперечували, доводили, що цього не станеться. Так і трапилося. Оскільки збільшення податку автоматично вплинуло на зростання цін, то й продаж справжнього вина впав. Винний ринок держави "всохнув" на 30 відсотків. Щодо надходжень до бюджету, то восени 2003 року вони були набагато вищими, ніж тепер.

Наша компанія, намагаючись пр ищепити громадянам України культуру вживання вина, виробляє лише високоякісні напої, це стосується й недорогих сортів. А непродумані рішення, прийняті на найвищому рівні, дуже шкодять і нам, і нашим колегам. Порівняйте: виробники горілки при продажу своєї продукції закладають рентабельність у 50-60 %, виробники ж вина задовольняються десятьма-двадцятьма.

Олександр ЛЯННИЙ, заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру "Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова", доктор сільськогосподарських наук, академік Міжнародної академії виноградарства і виноробства, професор, член-кореспондент УААН:

  • Таких ставок акцизного збору, як в Україні, нема в жодній виноробній державі Європи і навіть світу. Я нещодавно повернувся з Парижа, де в складі делегації області представляв виноградарство й виноробство Одещини і разом з тим вивчав виноградарство й виноробство Франції. У цій країні ставки акцизного збору дивовижно низькі, а виробники деяких вин масового споживання взагалі їх не сплачують. Підвищення акцизного збору нічого, крім збитків, не дасть. Стосується це як виновиробників, так і держави.

Ще одна проблема: акцизний збір в Україні не використовується для розвитку виноградарства. В Росії, приміром, 50 % збору з вина йде на закладання виноградників. Нам не гріх і повчитися у своєї північної сусідки.

Якщо вино не знаходитиме свого покупця, це обов'язково призведе до зменшення його виробництва та скорочення площ під виноградниками. Отже, зросте споживання міцних напоїв - дешевої, тобто фальсифікованої горілки. Це ж стосується і вина. Ще в минулому році з кожних десяти пляшок сім-вісім були фальсифіковані, тепер їхня кількість зростає. Законодавцям перед прийняттям важливого рішення варто було б врахувати й соціальні наслідки. Майже сто років тому засновник нашого інституту Василь Таїров говорив, що з алкоголізмом треба боротися шляхом збільшення випуску високоякісних виноградних вин, які мають бути доступні споживачам.

Валерій ТИНТУЛОВ, директор Таїровського винзаводу науково-виробничого підприємства "Нива" (товарний знак фірми - "Одеський степ"):

  • Акцизний збір на вино сьогодні невиправдано високий. За літр напівсолодких та напівсухих вин доводиться сплачувати 92 копійки, за літр міцних - 1,6-1,8 гривні, тобто 10 копійок за градус. Тим часом виробники коньяків платять з кожного градуса по 3 копійки, виробники горілки - по 8. Наші законодавці мали б замислитися, як саме це підвищення вплине на доходну частину бюджету і в цілому на обсяги виробництва продукції.

Ще одне: можна було б погодитися з певним підвищенням акцизних зборів, якби вони лишалися стабільними. Про яку стратегію чи маркетингову політику підприємства можна говорити, якщо ставки податків змінюються двічі на рік? Та й взагалі, ми підрахували: виноробство нині дає державі близько 160 мільйонів гривень на рік. Це не та сума, яка може реально вплинути на державний бюджет.

отзывы туристов поехали с нами, жалобы.