Ольга Коростельова, спецкор. "ПВ", Ялта
N 19. 28 липня 2004 року, стор. 2

У Лівадійському палаці Ялти відбувся форум представників бізнес-кіл України й Росії. Представляти гостей особливої потреби не було, їхні прізвища говорили самі за себе: В'ячеслав Богуслаєв і Олег Дерипаска, Ринат Ахметов і Вагіт Алікперов, Юрій Бойко і Олексій Міллер, Юрій Алєксєєв і Петро Авен, Андрій Костін і Григорій Суркіс... Ще більш красномовно звучали назви компаній. Дійсно, хто на просторах СНД не чув про них: ВАТ "Мотор-Січ", фірма "РУСАЛ", НАК "Нафтогаз України", ВАТ "Газпром", "Внешторгбанк", банк "Аваль", ВАТ "Лукойл", Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, "Південмаш"...

Кожне з цих підприємств пройшло нелегкий шлях становлення чи збереження свого потенціалу, кожне довело свою спроможність, завоювавши певне місце під сонцем у нелегкій конкурентній боротьбі. Та, незважаючи на успіх, кожен мав чимало проблем.

Проблеми, як відомо, потрібно осмислювати, обговорювати й розв'язувати. Таке завдання ставили перед собою учасники й форуму. Запорукою ефективності зустрічі стала участь у ній Президентів України й Росії - Леоніда Кучми і Володимира Путіна, а також високих державних посадовців - прем'єр-міністра України Віктора Януковича, Глав Адміністрацій Президентів України та Росії Віктора Медведчука і Дмитра Мєдвєдєва, заступника голови комітету Держдуми Федеральних зборів Росії у справах СНД і зв'язків зі співвітчизниками Олександра Лєбєдєва.

Початок нової традиції було закладено в 2000 році у Москві. Необхідність подібних зустрічей бізнесмени усвідомили вже давно, та колишні республіки так бурхливо розходилися по окремих державних "квартирах", що про потребу один в одному було якось не прийнято говорити вголос. До того ж багато хто довго і щиро вірив, що європи й америки з радістю віддадуть новачкам свої ринки і впустять у свої лави. Не впустили і навіть не обіцяють. Зате відносини з сусідами заморозилися, зв'язки розпалися. Підприємства, пов'язані загальною економікою й позбавлені підживлення у вигляді сировини, запчастин, комплектуючих, давали продукцію - як у перші післявоєнні роки, а то й узагалі стояли.

На тій першій московській зустрічі обговорювалася саме катастрофічність спаду російсько-українських торговельно-економічних відносин, відшукувалися шляхи виходу зі складної ситуації.

Звичайно, в період "льодового похолодання" стосунків з росіянами вступили не всі.

  • Наше підприємство завжди було зорієнтоване на Росію, - розповідав на ялтинському бізнесі-форумі президент ОАО "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. Фрунзе" Володимир Лук'яненко. - Тому і в найважчі часи зберігали зв'язки із партнерами, постійно розширюючи й поглиблюючи їх. Це дало змогу зберегти трудовий колектив (а в нас працює майже 20 тисяч осіб). Завод має замовлення, виробниче завантаження, - ми - акціонери багатьох російських кампаній, ділимося з колегами всіма ноу-хау, допомагаємо, чим можемо.

Російський колега по бізнесу, голова ради директорів АФК "Система" Володимир Євтушенков до ідеї співпраці з сусідами прийшов своїм шляхом.

  • У секторі високих технологій ситуація взагалі дуже жорстка, - розповідав він у Лівадії. - Ми відчували величезний тиск західних компаній і в якийсь момент зрозуміли: якщо не об'єднаємо наші з вами потенціали, будемо приречені на програш поодинці.

Свою позицію промовець довів прикладом. У сфері високих технологій є така річ як системна інтеграція офшорного програмування. Росіяни ризикнули якщо і не наздогнати іноземців, то хоча б зробити спробу освоїти нову справу. На допомогу взяли українських фахівців ("Потенціал українців дуже багатий", - визнав В. Євтушенков). Закінчилося тим, що через кілька років ті самі незрівнянні закордонні специ запропонували російсько-українській фірмі співробітництво.

Друга зустріч бізнесменів відбулася через рік у Харкові. Традиція закріпилася при підтримці й заохочуванні глав обох держав. Як правило, під час взаємних візитів президентів супроводжують керівники великих компаній. Леонід Кучма з цього приводу сказав, що сильна економіка рухає політику.

Згадуючи дискусії й баталії, що розгоралися на попередніх бізнес-форумах, розумієш, що перед нинішніми учасниками стояли зовсім інші завдання. По-перше, вже нікого не потрібно переконувати в необхідності співробітництва. Його плюси помітні й неозброєним оком. Вони - в успішній роботі сотень спільних українсько-російських підприємств. Особливо яскраві приклади показують телекомунікаційна, харчова, хімічна, будівельна, космічна галузі.

Кардинально змінилися й російсько-українські торговельно-економічні відносини. Так, взаємний товарооборот у січні-травні зріс на 40 % і становив близько $6 млрд. Практично вдвічі збільшився обсяг українського експорту в Росію. Посилюється й інвестиційна взаємодія. Нові проекти росіян в Україні лише нинішнього року оцінюються в $750-800 млн.

Поліпшення ділового клімату учасники форуму пов'язують насамперед з новою економічною моделлю взаємин між нашими країнами - ЄЕП.

  • У ЄЕП закладені колосальні можливості, треба тільки з розумом його використовувати, - висловив своє переконання на форумі Президент України Леонід Кучма. Президент Росії Володимир Путін з цього приводу зробив заяву ще до форуму, на засіданні Ради національної безпеки в Кремлі, визнавши, що саме такий формат є найбільш дієвим і ефективним, тому що наповнений конкретним змістом.

Хоча стосовно конкретного змісту, то його хотілося б і побільше. Ця думка звучала практично в кожному виступі. І справа навіть не в спільних проектах, яких сьогодні не бракує, а в їх недостатньому законодавчому забезпеченні. Часто справу гальмують бюрократи, яких, за словами учасників зустрічі, особливо багато в авіаційній промисловості.

Успішній економічній діяльності заважають і відверті спекулянти, як, наприклад, у ситуації з цінами на нафтопродукти, що два місяці тому раптом підскочили. У ситуацію довелося втрутитися Віктору Януковичу, який спеціально вилетів з цією метою до Москви.

На момент проведення форуму змін на краще не відчувалося, що спонукало українських промисловців до відповідних виступів. Президент Росії відреагував. Коментуючи ситуацію, Володимир Путін зауважив: "Наші партнери знають, що в Росії діє законодавство, відповідно до якого при підвищенні світових цін на енергоносії автоматично піднімається експорт мита. Дуже легко підрахувати, що скільки коштує і що лежить за межами "спекулятивної ціни". Тому я, звичайно, дам урядові доручення розібратися в цій проблемі".

Із вуст глави російської держави прозвучала ще одна підбадьорююча звістка. Під кінець року експерти групи високого рівня повинні зверстати пакет із 62-х угод між країнами - членами ЄЕП. Він допоможе усунути безліч неузгодженостей у наших торговельно-економічних відносинах. "Отож, гадаю, що ми з Леонідом Даниловичем і урядами двох інших країн вийдемо на ці рішення навіть трохи раніше", - пообіцяв присутнім високий московський гість.

Погодьтеся, було б дивно, якби діловий диспут у такому чудовому місці, як Крим, обійшовся без розмов про долю цього унікального краю. Відзначаючи зміни, що тут відбуваються, росіяни були одностайні: на півострові відчувається єдина влада, всі питання вирішуються й узгоджуються набагато легше. Проте край гостро потребує інвестицій. От якби Україна дала дозвіл вкласти кошти в Алушту, там зробили б рай земний...

На пропозицію сусідів Леонід Кучма відповів не менш привабливою, але іншою - якщо є таке бажання, то можна спробувати зробити рай у Балаклаві. "Я рік тому підписав указ щодо демілітаризації бухти. Ми звідти практично все вичищаємо. Це буде наша Венеція. Таких місць, якщо і є, то небагато", - зазначив Леонід Кучма.