Іван Печерський, м. Київ
№ 12. 9 червня 2004 року, стор. 3

Президент України неодноразово відзначав, що з усіх законів Державний бюджет, його виконання є найважливішою складовою зміцнення країни. Було багато бюджетів, правок до них, чимало доповнень та змін. І ось сталося те, чого чекали не лише урядовці, фахівці, а й усі громадяни України. Державний бюджет 2003 року виконано повністю. А це означає зростання добробуту, нові робочі місця, подолання бідності. Проте - все по порядку.

У день, коли було віддруковано попередній номер "ПВ", у залі пленарних засідань Верховної Ради виступив з трибуни перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров. Уряд виконав усі вимоги Закону про держбюджет на 2003 рік, заявив він, і запропонував народним депутатам затвердити звіт Кабінету Міністрів про його виконання. Звернемося лише до деяких частин стенограми того засідання.

М. АЗАРОВ:
На підставі статті 62 Бюджетного кодексу України дозвольте доповісти про підсумки виконання Державного бюджету України за минулий рік. Запорукою високих темпів економічного зростання та 100 % виконання Державного бюджету України в минулому році стало поглиблення структурних реформ, які забезпечили органічне поєднання прискореного зростання з активною соціальною політикою. Основним завданням бюджету було реальне планування обсягів його доходів, проведення виваженої політики щодо виконання всіх поточних виплат, погашення заборгованості за минулі роки, забезпечення реального підґрунтя стосовно податкової реформи шляхом прийняття змін до оподаткування. В результаті бюджетна політика була спрямована на виконання програми діяльності уряду, відкритість, дієвість.

Дозволю собі нагадати, що бюджет 2003 року був непростим, а процес його розгляду і прийняття у Верховній Раді України - затяжним та напруженим. Адже його формування відбувалося на фоні накопичених у попередніх роках системних проблем. У зв'язку з підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, за який проголосувала Верховна Рада України відразу після затвердження бюджету, виникла необхідність прийняття змін до нього. Бюджет двічі корегувався впродовж року, виходячи з реального стану розвитку економіки. Принагідно хочу подякувати вам, шановні народні депутати, за виявлену вами державницьку позицію при прийнятті бюджету - напруженого, але реального. І надто важливо - це відбулося до початку бюджетного року, що дало змогу забезпечити необхідні умови для економічного зростання та посилення соціальної спрямованості бюджетної політики в минулому й поточному роках.

Декілька слів про основні показники соціального-економічного розвитку держави. Торік темп зростання ВВП склав 9,4 %, що є найвищим показником за роки незалежності України. Номінально ВВП за звітний рік збільшився на 38,4 млрд грн порівняно з 2002 роком і становив 264 млрд грн. Позитивною є динаміка промислового росту, що за роки стабілізації економіки досяг найбільшого показника - 15,8 % у порівнянні з попереднім роком.

Така тенденція спостерігалася в усіх регіонах України. У межах запланованого показника відбувалося зростання споживчих цін, що за минулий рік становило 5,2 %. Усе це сприяло притоку прямих іноземних інвестицій в економіку. Торік вони досягли близько $7 млрд. Прибуток підприємств у 2003 році збільшився на 1,2 млрд грн порівняно з попереднім роком і становив 37 млрд грн. А збитки зменшилися до 17 млрд грн (25 %). Послідовна політика уряду, спрямована на поліпшення добробуту населення, дала змогу вдвічі підвищити розмір мінімальної заробітної плати, збільшити посадові оклади працівників окремих галузей бюджетної сфери до 30 %. Реальна заробітна плата у 2003 році зросла на 15,2 % порівняно з попереднім роком. Середньомісячна зарплата за останні чотири роки зросла в 2,6 раза і становила 462 гривні.

Стосовно бюджетних показників. Уперше за роки незалежності торік виконані планові показники загального фонду по доходах і видатках. До загального фонду Державного бюджету України фактично надійшло 42,3 млрд грн, що на 22 % більше, ніж у 2002 році.

Дохідна частина державного бюджету виконана на 103,4 % річного плану. Порівняно з попереднім роком доходи збільшилися на 9,6 млрд грн і становили 55 млрд грн.

Позитив спостерігався і при виконанні місцевих бюджетів, які отримали торік 34,4 млрд грн, зокрема понад бюджет - близько 5 млрд грн. Зведений бюджет України за 2003 рік поповнився 75,3 млрд грн (108,8 % розрахункового показника). Порівняно з 2002 роком зазначені доходи збільшилися на 22 %. Спостерігалася тенденція росту питомої ваги доходної частини бюджету ВВП. Зокрема рівень його доходів збільшився з 27,4 % до 28,5 % в минулому році.

Зростали і окремі види податків. Так, питома вага податку на прибуток збільшилася з 4,2 % в 2002 році до 5 % в 2003-му. Майже по всіх основних податках, що наповнюють бюджет, забезпечено повне виконання річного плану і значні прирости порівняно з попереднім роком.

Надходження податку на прибуток до зведеного бюджету становили 13,2 млрд грн (112 % плану на рік). Збільшення надходжень із цього податку порівняно з 2003 роком є результатом поліпшення фінансових показників. Зокрема прибуток рентабельних підприємств за минулий рік порівняно з попереднім сягнув 1,2 млрд грн.

Надходження прибуткового податку з громадян за 2003 рік становили 13,5 млрд грн (114 % річного розрахункового показника) - у порівнянні з 2002 роком збільшилося на 25 %. Перевиконання планових показників відбулося, зокрема, завдяки цілеспрямованій роботі уряду з підвищення добробуту населення.

Акцизного збору надійшло 5,2 млрд грн (105 % річного розрахункового показника). Надходження з ввізного мита становили майже 3 млрд грн (116 % річного планового показника).

Вперше виконано план з надходження від приватизації державного майна. Порівняно з минулим роком вони збільшилися в 3,6 раза. Отже, торік вдалося вперше накопичити необхідний обсяг коштів на вирішення соціально-економічних проблем держави, покращання добробуту населення.

Видатки Державного бюджету України проведені в сумі 56,1 млрд грн (100,4 % планових показників), зокрема по загальному фонду - в сумі 43,8 млрд грн (100,1 % річного плану). Завдяки вжитим заходам щодо наповнення державного бюджету за рахунок надходження від приватизації державного майна вперше на 100 % профінансовані видатки загального фонду державного бюджету і створені умови для упередження кредиторської заборгованості.

На 100 % профінансовано видатки на зарплату працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями та інші соціальні видатки.

Найбільшого зростання ВВП досягнуто якраз торік. Вперше доходи загального фонду державного бюджету виконано на 100 %. Надходження від приватизації державного майна також виконані в повному обсязі. Фінансування видатків державного бюджету здійснювалися в автоматичному режимі згідно з бюджетним розписом.

* * *

Звісно, у виступі Миколи Азарова наводилося багато інших фактів і цифр, які наочно демонстрували: уряд попрацював непогано, виконавши своє завдання. І на цьому можна було поставити крапку, навівши хіба що підсумки голосування депутатів Верховної Ради. Вперше в історії незалежної України вищий законодавчий орган не лише прийняв до уваги інформацію Кабміну, але й констатував: Закон про держбюджет повністю виконано. 237 народних обранців натиснули кнопку "За" і лише 26 - "Проти". Показники - більш ніж красномовні, цифри - вагомі. Але один із відомих економістів нагадав про інший сюжет, який, здавалося б, вже давно пішов у небуття. Голова бюджетного комітету ВР Петро Порошенко, відомий бізнесмен і знаний фахівець-економіст, один з лідерів "Нашої України", несподівано, можливо, навіть і для своїх товаришів у боротьбі за владу... вщент розкритикував уряд за виконання бюджету-2003. Ні, він не ставив під сумнів очевидне - сам факт виконання бюджету. Просто "головними героями геть усіх перемог" назвав членів бюджетного комітету ВР. Звичайно, багато хто з політиків зробив свою справу. Про тісну співпрацю уряду з народними депутатами в бюджетній сфері неодноразового говорили Президент та прем'єр-міністр. Але щодо самого Порошенка... Тут у аналітиків, та й у тих пересічних українців, хто уважно слідкує за баталіями під скляним куполом великої зали ВР, виникає чимало запитань. Петро Олексійович, у черговий раз звинувачуючи уряд, начебто забув про свою роль у прийнятті минулорічного бюджету. Нагадаємо особисто для нього та для тих, хто забув: саме голова бюджетного комітету (так вважали багато хто з народних депутатів) гальмував бюджетний процес-2003. Дійшло до того, що у Верховній Раді почали говорити про заміну Порошенка більш компромісною людиною, для якої це важливе державне питання не є суто політичним. Уряд та парламентська більшість через перепони, що виставляв Петро Олексійович, по суті "проламувалася" до прийняття важливого економічного закону. А тепер він відчув себе майже героєм у боротьбі за виконання бюджету.

Можливо, ми суб'єктивні. В тому, що такі звинувачення з боку фракції "Нашої України" будуть, майже не сумнівалися. Але, виявляється, суб'єктивізм притаманний не лише журналістам "ПВ", але й колегам Порошенка. Знову повернемося до стенограми засідання ВР.

В. ПЄХОТА:
Шановний Петре Олексійовичу, я, звичайно, хотів би тішитись з того, що ви так піднімаєте авторитет бюджетного комітету. Але об'єктивності ради хочу сказати, що йдеться про людей, які виконували, піднімали економіку і дали можливість цьому бюджету статися, а вам - порахувати разом з нами, членами бюджетного комітету. Тому сьогодні ви забули назвати в позитивному плані того ж Януковича, Буряка, Терьохіна та інших, а чомусь славу приписали лише собі.

Г. КАЛЕТНІК:
Я хотів би, Петре Олексійовичу, все-таки внести ясність: ми голосували у Верховній Раді за бюджет 2003 року в редакції, запропонованій і підготовленій Кабінетом Міністрів, оскільки це його повноваження. Ви блискуче виступили як лектор, як голова партії, що бореться за владу. Але (як член Бюджетного комітету) я хотів би сказати, що сьогоднішнє обговорення звіту про виконання бюджету 2003 року проходить скоріше не на професійній, а на політичній основі.

* * *

Звичайно, напередодні президентських виборів багато кому хотілося б показати себе героями нації, борцями за права того самого "малого українця", про якого вони мало не щодня говорять у численних інтерв'ю. І їм хотілося б забути про деякі свої "пустощі". Однак факти - річ невблаганна. Та й пам'ять у виборців також є. Отже, перекидання з хворої голови на здорову, пересмикування, протиріччя у власних діях, словах, вчинках можуть зіграти не на користь тим, хто сподівається лише завдяки гаслам, популістським обіцянкам і перекрученням фактів втертися в довіру мільйонів людей.

Повірте, панове, народ у нас мудрий. Він сам зможе розібратися, де правда, а де, м'яко кажучи, лукавий поплутав...

Банальна річ, але двох правд не буває. Дуже хочеться, аби про це не забували наші обранці.