або Будні "картопляного Донбасу"

Василь Щербонос, Чернігів
N 39. 13 жовтня 2004 року, стор. 6

Традиційно на Чернігівщині вирощували п'яту частину урожаю картоплі в Україні. Її справедливо називали "картопляним Донбасом".

Врожаї другого поліського хліба сягали в окремих господарствах 300 ц/га. У структурі валового доходу рослинництва частка картоплі становила понад 34 %, займаючи при цьому лише 6 % у структурі посівних площ.

Однак останнім часом площі, зайняті цією стратегічною для Полісся культурою, в усіх категоріях господарств зменшилися майже на 30 тис. га. При цьому разюче змінився підхід до виробництва картоплі. Якщо раніше це було пріоритетом колективних господарств, то нині 96 % цієї культури вирощують в індивідуальному секторі.

Звісно, селянин береться за цю нелегку справу, тішачи себе надією на поліпшення свого матеріального становища. Проте його ілюзії розвіюються під час спроби реалізувати плоди своєї праці. Ні, охочих придбати картоплю вистачає. Але сенсу в цьому для селянина - ніякого.

Нещодавно жителі села Задеріївки під час зустрічі з головою облдержадміністрації Валентином Мельничуком висловили свою стурбованість вкрай низькою закупівельною ціною на сільгосппродукцію: 30 копійок за кілограм картоплі - ото розбагатієш!

Ситуацію, що склалася на ринку картоплі, коментує виконавчий директор асоціації "Чернігівкартопля" Володимир КУПРІЯНОВ.

  • Володимире Петровичу, чим зумовлена низька вартість картоплі? Тридцять копійок - це ж, мабуть, нижче собівартості...
  • Так, собівартість 1 ц картоплі в різних районах області становить від 33 грн (Менський та Корюківський райони) до 46 грн (Ріпкинський район). У середньому виробництво 1 кг картоплі обходиться в 38 коп.

Проектом ефективності виробництва картоплі у 2004 році в усіх категоріях господарств середня ціна реалізації 1 ц передбачалася на рівні 53 коп., що забезпечило б рентабельність в межах 40 %.

Проте оскільки нині ресурсний потенціал господарств (знову ж таки всіх категорій) перебуває в кризовому стані, то продуктивність вирощування картоплі дуже залежить від погодних умов. Нинішнє поліття попри нещедрі дощі і спекотне сонце виявилося відносно врожайним для картоплі, тож селяни накопали на своїх ділянках її більше, ніж очікували. А відтак заповзято шукали оголошення в газетах та з нетерпінням чекали міняйл з південних регіонів аби позбутися надлишків і мати натомість свіжу копійку чи інший товар. Але й міняйл у нинішньому році менше, ніж у попередні. Кажуть, що цьогоріч завдяки щедрим дощам на півдні теж непогано вродила картопля.

Забезпечення продовольчих потреб області та інших регіонів України здійснюється в основному через обласну та районні споживчі спілки, обласну товарну агропромислову біржу, районні агроторгові доми, сільські заготівельно-збутові кооперативи...

  • Останні є зручною формою партнерства, оскільки найбільш наближені до товаровиробника. Проте далеко не в кожному селі можна нині здати картоплю. Навіть за оті 30 копійок.
  • Так, ентузіастів кооперативного руху на селі дійсно ще обмаль. Не кожен зважиться на цей крок при існуючому диспаритеті цін. Фермери, приміром, за своєю природою власника, ладні самі вирушити в ті краї, де є попит на картоплю. Дехто бажає кооперуватися на родинній основі, особливо на фоні зростаючого безробіття. Але при такому стрибкові цін на пальне, що спостерігається у нинішньому році, не кожен зважиться. І фермер, і звичайний городник краще згодує надлишки картоплі худобі, здасть на крохмальний завод, або (кому ближче до міста) повезе на базар, де є шанси отримати більші гроші і набагато швидше.
  • Чи не може все це призвести до того, що не лише колективні та фермерські господарства, а й індивідуальні просто махнуть рукою на вирощування картоплі?
  • Цього не станеться хоча б тому, що картопля традиційно займає домінуюче місце в раціоні людей. Але площі під культурою можуть суттєво зменшитися. Вирощувати її тільки для себе вже планують багато селян.
  • І який же, на вашу думку, вихід із ситуації?
  • Потрібно на державному рівні сприяти становленню цивілізованих ринкових відносин. Державного протекціонізму потребує нині весь аграрний сектор економіки. Доступними, а не здирницькими, повинні бути кредити, а для цього слід вдосконалювати банківську систему.
  • Але й за існуючих умов, певно, щось робиться для збереження іміджу картоплярського краю та вже досягнутих результатів?
  • Так, з метою підтримання стабільних умов для суб'єктів ринку картоплі й картоплепродуктів передбачається формування повноцінного ринку, значне зменшення бартерних операцій з одночасним розширенням біржової торгівлі, збільшення реалізації за прямими угодами, що дасть можливість поліпшити економіку сільськогосподарських підприємств та області в цілому.
  • А які цьогорічні здобутки?
  • У ході виконання програми "Картопля Чернігівщини - 2004" одержано 1545 тис. т картоплі. Враховуючи прогноз балансу картоплі, обсяг її реалізації як на внутрішньому ринку, так і за межами області становитиме 635 тис. т на загальну суму 336,5 млн грн. При цьому товаровиробники можуть отримати понад 83 млн грн прибутку.
  • Як виглядатиме картопляний лан у наступному році?
  • Прогнозовані площі під картоплею в області становитимуть 110 тис. га. При цьому реформовані господарства орієнтуються на 9 тис. га, елітгоспи, насінгоспи, господарства товарного картоплярства та фермери - в межах 1-6 тис. га, решту (левову частку), як і в попередні роки, бере на себе населення.
  • Відомо, що картоплю не слід вирощувати на одному місці. В усякому разі одного й того ж сорту...
  • Елітгоспи області нинішнього року мають достатню кількість елітного насіння для сортооновлення та сортозміни у господарствах усіх форм власності. Виробництвом, заготівлею й реалізацією елітної картоплі займатиметься обласна виробничо-наукова асоціація "Чернігівкартопля", до складу якої входить 12 елітно-насінницьких господарств. Господарствам усіх категорій, які вирощують продовольчу картоплю, для підвищення урожайності необхідно мати 10-12 т еліти або другої репродукції на 100 га посівів. Проблем з придбанням сортової насіннєвої картоплі не буде. На всіх картопляних плантаціях ЗАТ НВО "Чернігівкартопля" урожайність залежно від сорту становить 230-258 ц/га. Найбільш урожайними цьогоріч виявилися сорти "Зоряна", "Придеснянська", "Чернігівська рання". На них і варто робити ставку картоплярам під час посівної 2005 року.
  • Про які ще новинки зі сфери насінництва могли б розповісти?
  • Передусім варто виділити виробництво оздоровленого вихідного матеріалу. Функції щодо одержання такого насіннєвого матеріалу покладено на Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, Інститут АПВ УААН і уже згадуване ЗАТ НВО "Чернігівеліткартопля" нинішнього року вони виростили 100 тис. безвірусних пробіркових рослин, 250 тис. мінібульб і 40 т вихідного безвірусного матеріалу другої бульбової польової репродукції. Така кількість вихідного матеріалу повністю забезпечить обсяги виробництва супер-суперелітного, суперелітного й елітного матеріалу згідно з існуючою схемою.