Віталій Дешко
N 51. 24 листопада 2004 року, стор. 8

Французький культурний центр розпочав новий літературний сезон у столиці України представленням "Антології української літератури ХІ-ХХ століть". Таким чином понад 100 наших письменників "заговорили" мовою Гюго й Бальзака.

Учасники презентації, зокрема й один з головних авторів антології - президент Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Європі Аркадій Жуковський, наголошували, що дотепер українська література залишається, на жаль, маловідомою сторінкою світової літератури.

Загалом перші спроби ознайомити світову громадськість з доробком українських письменників були здійснені лише в 1921 році Михайлом Грушевським, який підготував "Антологію української літератури до середини ХІХ століття", перевидану лише один раз - 1928 року. В 1967-му за кордоном вийшли друком твори українських дисидентів і шістдесятників - нової хвилі літераторів, що виростала як супротив тоталітаризму. В Україні ця збірка ходила в потоці самвидаву. З того часу жодного подібного (тобто помітного) видання не започатковувалося.

Найбільш виразний дефіцит україніки виник тоді, коли професор Лювенського університету в Бельгії Жан-Клод Поле, відповідальний за підготовку енциклопедії "Європейська літературна спадщина", звернувся до літераторів, аби ті надали інформацію про творчий спадок Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка французькою мовою. З'ясувалося, що таких перекладів мало. Сама ж антологія європейських літератур лише дещо згодом поповнилася доробком Василя Стефаника, Миколи Хвильового та Юрія Яновського.

Як переконливо свідчать фахівці, культурницька спрага, потреба в книжковій продукції, яка познайомила б з доробком українських авторів увесь світ, вгамованою так і не була. Тому видання франкомовної "Антології української літератури ХІ-ХХ століть", яке підготувало Наукове Товариство імені Тараса Шевченка у Європі за сприяння Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України (друковане життя йому подарувало видавництво імені Олени Теліги), можна цілком виправдано вважати непересічною подією в письменницькому світі. Сама ідея створення франкомовної антології народилася, до речі, ще 6 років тому - під час барселонської конференції "Що таке Україна?".

На 1202 сторінках цього видання представлені твори понад 100 письменників. Книга вмістила чотири розділи. "Давня література (ХІ-ХV століття)": хроніки, житіє святих, "Повість временних літ", "Слово о полку Ігоревім", "Києво-Печерський патерик", доробок митрополита Іларіона... "Відродження і бароко (ХVІ-ХVІІІ століття)": Іван Вишенський, Мелентій Смотрицький, Петро Могила, Іван Величковський, Самійло Величко, Григорій Сковорода. А ще - думи про козацьких достойників Івана Мазепу, Богдана Хмельницького... Найбільший розділ "Національне відродження (ХІХ століття)" охоплює чверть антології. В ньому представлено тогочасні літературні стилі - класицизм, модернізм, романтизм. Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ'яненко, Павло Чубинський, Микола Костомаров, Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Борис Грінченко... Найбільшої уваги удостоєно творчому спадку Тараса Шевченка. Широко висвітлено й творчість Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського. Сучасний період (ХХ століття) містить понад півсотні імен. Є тут і емігранти, й "вороги народу", і так звана радянська еліта. Микола Зеров, Євген Маланюк, Улас Самчук, Олена Теліга, Василь Барка, Микола Руденко, Олесь Гончар, Юрій Мушкетик, Євген Гуцало, Ліна Костенко, Іван Драч. До кожного розділу додано по підрозділу літературної критики. Наведено біографії й бібліографії митців (загалом їх 54). Понад половину перекладів зроблені з оригіналів. Досі чимало творів тлумачили через посередництво російської мови - бракувало фахівців, які працювали б безпосередньо з українськими текстами.

Отож, земляки Віктора Гюго відтепер мають змогу дізнатися, чим жила Україна впродовж тисячоліття, відроджуючись і розвиваючись попри весь драматизм буття, формуючи неповторний, автентичний феномен, даруючи світові безсмертних геніїв.

Антологія незабаром матиме продовження. Її доповнений варіант планується здійснити французькою, англійською та німецькою мовами. Підтвердженням цьому стала й недавня зустріч президента Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Європі Аркадія Жуковського з Надзвичайним і Повноважним Послом Французької Республіки в Україні Філіппом де Сюременом, який схвалює поглиблення культурних зв'язків між Францією й Україною, наголошуючи на активній підтримці таких видань.