Віктор Жованик
№ 58. 17 грудня 2004 року, стор.8

Останній листопадовий тиждень ознаменований вагомою культурницькою подією, адресою проведення якої стала наша давня сусідка - Республіка Білорусь, зокрема міста Мінськ, Гомель, Полоцьк. Загальна назва барвистої мистецької палітри, яка щедро обдарувала білорусів і гостей цієї держави неповторними враженнями від ознайомлення з кращими зразками сучасної української культурно-мистецької спадщини, - Дні культури України в Білорусі.

Серед заходів, найбільш ґрунтовно підготовлених українською стороною, - концерти Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки (проведені вони у концертному залі "Мінськ" та Громадському культурному центрі Гомеля), виступ солістів Національного будинку органної і камерної музики України (в залі камерної музики Білдержфілармонії й у залі Софійського собору в Полоцьку), а також сольний концерт народної артистки України Надії Крутової-Шестак у Мінську. Показовими стали й виступи колоритного вокального квартету "Гетьман", солістів Національного академічного театру опери і балету України імені Т. Шевченка, заслуженого артиста України Енвера Ізмайлова. Гала-концерт майстрів мистецтв України пройшов у найодіознішому для таких подій приміщенні - у Палаці Республіки. А в Національному музеї історії та культури Білорусі була представлена художня виставка народного мистецтва й живопису "Мистецтво України", організована Національною спілкою художників України.

Знаковими в програмі Днів культури України стали й гастролі Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Легендарний український колектив представив першою на сцені Національного академічного театру імені Янки Купали класичну комедію "За двома зайцями" в постановці Сергія Данченка.

Українська гастрольна театральна афіша була барвисто представлена й такими постановками, як "Ревізор" за Миколою Гоголем, "Тев'є Тевель" за п'єсою Григорія Горіна, якого критики називають "визнаною класикою сценічного мистецтва". На малій сцені Національного театру імені Янки Купали були показані ще два спектаклі - "Зачарована Десна" (п'єса, створена за щоденниками і повістю класика українського кіно Олександра Довженка) і "Увертюра до побачення" - сценічна версія Андрія Приходька за новелою Івана Франка "Крило сойки".

А сучасний український кінематограф був представлений на Мінському міжнародному кінофестивалі "Листопад-2004", де брали участь кінематографісти з більш як 20 країн світу. В конкурсній програмі кінофоруму, яка складалася з 17 художніх стрічок, брав участь, зокрема, фільм Романа Балаяна "Пітьма" ("Ніч світла").

Найбільше ж гроно головних призів на ХІ Міжнародному кінофестивалі "Листопад-2004" виборов російсько-український фільм "Водій для Віри" режисера Павла Чухрая. За словами директора кіноперегляду Валентини Степанової, перемога цієї картини була беззаперечною, відтак за рішенням глядацького журі (9,36 бала з 10 можливих) цій картині присуджено гран-прі фестивалю.

Головний приз за кращу чоловічу роль отримав метр українського театру й кіно Богдан Ступка. Актриса ж Олена Бабенко, яка створила у фільмі "Водій для Віри" образ головної героїні, стала володаркою призу за кращу жіночу роль. З-поміж інших учасників фестивалю гідне визнання (відповідно срібний і бронзовий призи глядацьких симпатій) здобули російська стрічка "Свої" Дмитра Месхієва та сербська картина "Професіонал" Душана Ковачевича.

Паралельно з кінофорумом у столичному кінотеатрі "Центральний" в рамках "Листопаду-2004" було проведено й Дні кіно України.

Дні культури України в Білорусі посприяли зміцненню дружби й розширенню творчих контактів між двома країнами, як зазначив перший заступник міністра культури Білорусі Володимир Рилатко. Саму ж програму цього культурницького заходу організатори - міністерства культури обох країн - намагалися наситити максимально, зокрема й діловими зустрічами (загалом до складу української делегації в Білорусі увійшло понад 100 осіб). У рамках українських Днів відбулися й переговори міністрів культури двох країн Леоніда Гуляка і Юрія Богуцького, під час яких обговорено перспективи подальшої більш тісної взаємодії в царині культури.