Володимир Галаур, Харківська область
N 51. 24 листопада 2004 року, стор. 6

Як відомо, в основу стратегії подолання бідності в Україні покладено створення економічно-правових умов для збільшення доходів і підвищення економічної активності працездатних громадян, підвищення ефективності соціальної підтримки шляхом реформування системи соціального захисту. Однак стратегічні завдання подолання бідності можуть так і лишатися привабливими теоретичними викладками, якщо їх щоденно не розв'язувати на місцях.

Це добре розуміють у Харківській області, тому в практичній діяльності місцеві органи державної влади й самоуправління та відповідні служби найперше дбають про підвищення рівня заробітної плати, випереджаюче її зростання порівняно з підвищенням споживчих цін, посилення платоспроможності населення, наближення основних соціальних стандартів і гарантій до прожиткового мінімуму. Про ефективність здійснення заходів щодо реалізації в області заходів другого етапу Стратегії подолання бідності йшлося й під час недавнього засідання колегії обласної державної адміністрації.

Тут зокрема відзначалося, що зростання заробітків працюючих забезпечено в усіх видах економічної діяльності. У серпні нинішнього року в 10 провідних галузях економіки області середній рівень оплати праці перевищив прожитковий мінімум для працездатної особи (386,73 грн). Доходи населення збільшилися на 15 %, а зарплата в грошових доходах населення становить 45,7 %. Ці показники могли б залишатися просто цифрами, аби в регіоні не зуміли досягти випередження зростання рівня середньомісячної заробітної плати (125 %) порівняно з ростом індексу споживчих цін (106,4 %).

  • Хочу підкреслити, - сказав у своєму коментарі голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов, - що за рівнем купівельної спроможності, кількості придбаних товарів і послуг у розрахунку на одного мешканця ми вже три роки випереджаємо всі області України, поступаючись лише Києву, а от за рівнем середньої заробітної плати знаходимось на 9-10 місцях.

На колегії голова облдержадміністрації особливо наголосив на проблемі забезпечення права людини на працю. Нині рівень зайнятості населення області становить 59,4 %, зокрема в працездатному віці - 66 %. І якщо брати такі показники, як рівень безробіття - 2,93 % - з одного боку та 13,2 тис. вільних робочих місць, вони б мали радувати. Однак спостерігається неабияка строкатість у розрізі районів і міст, а також по галузях, насамперед - у сільському господарстві. Стан офіційного ринку праці в регіоні нині характеризується загостренням дисбалансу між попитом на робочу силу та її пропозицією, існуванням значної регіональної та професійної диференціації. Тому, як відзначено на колегії, головне завдання наступного періоду - працювати в цьому напрямі диференційовано. Що стосується сільських районів, де проблема особливо гостра, то тут слід чітко визначити, скільки робочих місць та за рахунок яких саме джерел має бути створено.

У всіх районах і містах середній рівень заробітної плати вже тепер, за попередніми підсумками, переріс прожитковий мінімум. Це програма-мінімум. А цьогорічна програма-максимум - це 25 % збільшення заробітної плати у порівнянні з минулим роком. При цьому зарплату, вищу за прожитковий мінімум, повинні мати щонайменше 60 % працюючих.

З питаннями зарплати тісно пов'язані й завдання пенсійного забезпечення. Підвищення пенсій в області здійснюється переважно за рахунок бюджету, а не прямих надходжень до Пенсійного фонду. Так триватиме й надалі, однак уже на кінець 2005 року Пенсійний фонд має вийти на виплату підвищених пенсій. Це означає, що в усіх галузях області необхідно значно збільшити зарплату.

Певні підстави для оптимістичного прогнозу щодо цього дає той факт, що за дев'ять місяців надходження власних коштів до бюджету Пенсійного фонду області збільшилися на 39,5 %.

Втішним назвала начальник обласного управління праці і соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан і те, що після виплати пенсіонерам державної дотації, що компенсує суму, якої не вистачало до прожиткового мінімуму, значно зменшилося число звернень за матеріальною допомогою. За її словами, з початку року таких звернень харків'ян було більше 1000. І практично всі заяви вдалося задовольнити.